Нервный тик - о чем кричит симтом.
Как психологическое неблагополучие проявляется симптомами физического заболевания.
Как психологическое неблагополучие проявляется симптомами физического заболевания.
Мы создали их своими руками, а теперь боимся того, что они станут править нашей жизнью. Для одних деньги – это свобода, для других – катализатор страхов и сомнений. Из поколения в поколение мы передаем свое отношение к этим «бумажкам». Однако по-прежнему множество споров о том, когда и как начинать разговор о финансах со своими детьми.
Толчком к написанию этого очерка послужило осознание, которое трудно ассимилировать. Осознание родительской конкуренции и отыгрывания мамами и папами своих детских несчастий на ребенке. Я быть может и не взялась положить на бумагу эти размышления, если бы не случай.
Часто бывает что в основе неуспешности, нежелания двигаться вперед лежит глубокий и неосознаваемый запрет на успех. Человек как будто не может увидеть и признать своих достижений, и даже если ему на них явно указывают и хвалят, он считает что это не заслуживает такого внимания. А уж похвастаться самому своим достижением - нет, это совершенно невозможно!
<h2 class="descr" itemprop="alternativeHeadline" style="margin: 0px auto; padding: 12px 12px 10px; outline: none; font-family: arial; font-size: 14px; vertical-align: top; color: rgb(51, 51, 51); line-height: normal; background-color: rgb(255, 255, 255);">
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;">Реальность, которую нам придется принять, такова - рецептов правильного воспитания нет.</p>
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;"><em style="font-size: 13px; line-height: 18px; color: rgb(68, 68, 68); margin: 0px auto; padding: 0px; outline: none; vertical-align: top;">Малыш сын к отцу пришел и сказал наш кроха</em></p>
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;"><em style="font-size: 13px; line-height: 18px; color: rgb(68, 68, 68); margin: 0px auto; padding: 0px; outline: none; vertical-align: top;">Папа делай хорошо, и не делай плохо</em></p>
</h2>
<br />
<p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Коли народжується наша перша дитина, у психіці оживають травми нашого дитинства. Є навіть такий феномен,який психологи-клініцисти спостерігають у практиці, як “річниці”. “Штормити” починає тоді, коли власна дитина досягає віку, в якому матір (або батько) пережили психотравмуючу подію. Піднімається незрозуміла і необумовлена тривога, погіршуються стосунки, ускладнюється комунікація з дитиною.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Ненсі МакВільямс на семінарі у Києві наводила приклад із власного життя - коли її доньці виповнилось 9 років (у цьому віці сама Ненсі втратила маму), її стали дратувати найменші прояви доньчиного непослуху. Дуже хотілось різко докоряти доньці: у тебе, мовляв, принаймні матір жива! Психоаналіз допоміг їй зрозуміти, звідки піднімається гірка емоція, і відділити реальні стосунки із донькою від власних старих травм.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Народження дитини, в цьому сенсі, робить нас вразливими. Разом із тим, як вона дорослішає, ми ніби заново проживаємо своє власне дитинство - на емоційному рівні, неусвідомлено. Це може бути болісно, і може змушувати травмувати і свою дитину так, як були травмовані батьки. А може бути - великим шансом упізнати в собі травму і зцілити її. Прожити непрожите, розділивши із своєю дитиною радість нетравматичного дитинства.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Так, деякі матері, що пережили у дитинстві голод і розруху, потім насильно напихали своїх дітей їжею, дряпаючи алюмінієвою ложкою ясна і щиро віруючи, що роблять дітям добро. Але інші змогли їсти такі бажані колись і доступні тепер продукти разом із дитиною, їсти їх як дитина і насолоджуватись разом цією можливістю.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Разом із трьохрічною донькою можна вибирати сукні і наївно приміряти перед дзеркалом чудернацькі капелюхи, цілком легально граючись у принцес. Разом із п”ятирічним сином можна прожити день, коли батько (який кинув сім”ю у такий день) підтримує двоколісний велосипед, а син боїться і довіряє.</span></p><br /><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Проживання дитинства разом із своєю дитиною має дивовижні зцілюючі можливості. Воно часто потребує мужності, і іноді - підтримки, якщо травми були непростими. А ще - чуйності до дитини і внутрішнього дозволу зробити разом із дитиною дещо для себе, без сорому і провини. Як було написано на одному демотиваторі, “зробивши вигляд, що допомагаєш дитині у пісочниці, можна, не попалившись, награтись нарешті з відерцем, лопатками і формочками”.</span>
<p>Загальна тривога та її вплив на дітей</p>
Период беременности один из самых чудесных и в то же время самых сложных периодов для женщины! Изменение внешности, внутреннего мира ставят перед будущей мамой массу вопросов. А самооценка находится в очень колебательном положении.
<p>Ось і настала довгоочікувана весна. Все більш батьків задаються питанням, чи віддавати малюка до школи, чи потримати ще один рік. У цій статті хочу донести, за якими критеріями потрібно дивитись на готовність дитини до школи.</p>
З появою малюка у багатоьх тат виникає вирій почуттів, страхів, тривог думок, з якими ім важко справитися або знайти відповіді.
Вопрос о сексуальном воспитании детей был и остается достаточно толерантным. Как говорить об этом с детьми, когда именно, об этом попоробуем с вами поговорить в данной статье.
<span style="color: rgb(0, 128, 0);"><b><i>Как помочь ребенку пережить изменения в семье и другие трудные ситуации…</i></b></span>
<p>Непослушание, страхи, тревоги и капризы, которые невозможно унять в младшем возрасте, нежелание ходить в детский сад или школу, трудности с успеваемостью в школе, конфликты в отношениях с родителями и со сверстниками у старших детей и подростков – вот неполный список проблем, который заставляет тревожиться родителей.</p>
<span st="" yle="text-align:justify;display:block;">Сам по себе развод нередко заключает в себе шанс добрых перемен не только для взрослых, но и детей, и беда чаще всего не в самом разводе, а в том, как он протекает и какие последствия влечет за собой.</span>
Сложно встретить маму, которая бы равнодушно относилась к детским капризам. Такое поведение ребёнка иногда сводит с ума, злит и вызывает растерянность. Мама бывает очень уставшей, а иногда она просто не знает, почему ребёнок вредничает. Давайте обсудим природу детских капризов и разберёмся, как на них реагировать.
Чем сильнее это состояние тем больше самообвинения, так как внутри живет лебедь ,рак и щука, которые тянут тебя в разные стороны.
Ты хочешь поменять свою жизнь, но из-за это чувства практически не совершаешь никаких действий и тем больше аутоагрессия и желание наказать себя за это. В одно и тоже время хочешь изменений и боишься их , из-за страха неудачи .
В древних верованиях и учениях говорится, что дальнейший земной путь каждого человека закладывается в чреве матери и она (мать) обладает огромной силой для формирования судьбы своего ребенка. Хотите, чтобы ваш малыш шел по жизни оптимистом и не был склонен к депрессиям, был красив, умен, здоров, вырос жизнелюбом и никогда не помышлял о суициде? А ведь эти жизненные программы можно заложить с момента зачатия, если ответственно подойти к периоду беременности.
<p>19 правил воспитания детей от Claude Steiner. Увлекаясь теорией Берна о сценариях жизни, особенно сценариями «Без любви», Клод разработал свою теорию «Экономии поглаживаний» и был награжден за нее премией Эрика Берна в 1980 году.</p>
<span st="" yle="font-family: Arial, Verdana; font-size: 16px; line-height: normal; background-color: rgb(255, 255, 255);">Едва малыш появился на свет, родители задумываются о его развитии и воспитании, ищут для этого эффективные методы, подбирают подходящие средства. Одним из таких средств является сказка, причем начиная с самого раннего возраста.</span>