Наши помощники - наши обиды
Как часто мы обижаемся и как много обид несем с собой по жизни, но ничего не делается просто так. Зачем же нам обиды и какую службу они для нас служат?
Публикации , страница 723
Протяни руку помощи! А стоит ли...?
Помощь.… Это благородство? А может быть – только не пугайтесь парадокса – это своего рода «рыночная сделка» с отсроченным платежом? Пойдем дальше: а нет ли в попытках, оказать помощь затаенного намерения продемонстрировать превосходство и тем самым самоутвердиться? И, наконец, скажите, положа руку на сердце: помощь – не путь к господству одного человека над другим?
о Нас Любимых
Мужчина и женщина, такие казалось бы одинаковые и в то же время совершенно разные. Мы одинаково сильно хотим что бы нас любили, страдаем и плачем когда нам делают больно, переживаем предательство и измену, злимся, обижаемся, испытываем счастье и удовольствие, хотим обладать своей половинкой целиком и полностью, проявляем эгоизм в отношениях и по большому счету сильнее всего любим себя.
Спокойствие, только спокойствие!
Как справиться со стрессом и сохранить физическое и психическое здоровье.
ВСЁ НОРМАЛЬНО
“Всё нормально” - поначалу привычно отвечала она.
“Что нормально, для кого нормально? У каждого своя норма”- также привычно спрашивал я.
По общим меркам у неё действительно было всё “нормально”.
Новый муж и новый счастливый брак, дочь замужем, ожидаемый через месяц внук, уважение на работе, должность и хороший заработок.
Вот только она почти не смеялась,
Техника "Витязь на распутье"
Эффективная психотерапевтическая техника для работы с клиентами испытывающих трудности в принятии важных решений!
Песочная терапия -Sandtray- для взрослых
Sandtray терапия- это выразительный и динамичный игровой процесс, это экологический краткосрочный психоанализ, который используется для взрослых индивидуально,для супружеских пар, для семей и групп, в присутствии квалифицированного специалиста.
Песочная психотерапия -Sandplay- в работе с детьми
Песок обладает свойством пропускать воду. В связи с этим специалисты утверждают, что он поглощает негативную психическую энергию, взаимодействие с ним очищает энергетику человека, стабилизирует эмоциональное состояние.
Мужественные женщины и мужчины ... без пути
Если мужчина не идет по пути, его род не получает энергию духа...
Пообещал - соврал!
Обет молодоженов - обман. У алтаря они клянутся в вечной любви и верности. А это что ни что иное, как подножка доверительным отношениям. Ее возможно избежать, если супружескую клятву сделать честной.
КЛАССИЧЕСКАЯ И ДУХОВНАЯ ПСИХОЛОГИЯ: СХОДСТВА И РАЗЛИЧИЯ
Духовная психология отличается от классической психологии главным образом в своих целях и интерпретациях "что такое человек" и, исходя из этого – в своих методах.
Арт терапия. 15 аргуметов в пользу рисования
Рисование - это процесс созидательный, а созидать, не разрушать, как себя, так и других. Созидайте через рисунок, свою реальность!
Рисованием создаётся ощущения полного погружения в процесс, а это с родни медитации и релаксации, что очень полезно в нашем суетном мире. Отдыхайте рисуя!
Как прокачать мозг. Современная мифология
Общая идея: мозг наш несовершенен, пользуемся мы им не эффективно, можно его значительно улучшить (разогнать, взломать wetware, перезагрузить сознание, вставьте свое слово). Поэтому следует ... (тут идет описание какой-либо существующей или фантастической технологии), после чего человек должен обрести ментальные суперспособности. Profit
Психологическая помощь: сущность и задачи
Бывают моменты и периоды в жзни, когда случаются неприятности и хочется опереться на плечо друга, обратиться за поддержкой к родным. К сожалению, это не всегда возможно сделать по разным причинам. Как быть, куда и к кому обращаться за помощью?
Семья VS карьера
<p><span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Лише у школі можна бути відмінником в усіх предметах. В реальному житті - 100 балів в одному полі діяльності, як правило, означає, що в іншому полі не вистачає сил. Традиційна історія - 100% віддача кар’єрі, і діти виростають, бачачи свого батька зрідка, втомленого або зайнятого думками про роботу. 100% віддача материнству - і отримана вища освіта так і залишається гордим папірцем димлому.</span></span> </p><p><br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Культура конкуренції привчає нас бути найкращими, змушує змагатись за робочі місця, наукові звання, гроші і статус. В той же час дітоцентрична соціальна установка стимулює нас бути ідеальними батьками і продукувати щасливих дітей. Ці установки виглядають протилежними. Але, якщо розглянути їх уважніше, такими не є.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Придивімось до кількох типових сценаріїв. Молода пара на повну використовує свій час, щоб “будувати своє майбутнє” - обоє працюють на двох роботах або стрімко зростають по службовій драбині, дітей - “не хочуть” або “відкладають на невизначений час”. Молода пара розділяєтся на батька, який 100% викладається на роботі, і маму, яка “жертвує своєю кар’єрою” заради того, щоб продукувати 100% щасливих дітей. Молода пара робить дауншифт “заради сім’ї”.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Ці сценарії не такі уже й різні, якщо придивитись уважніше, і можуть мати один спільний засновок - потребу бути ідеальним. </span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Перфекціоністам легше відмовитись від цілої сфери життя, і використати звільнений час для безкінечного вдосконалення себе у тій, що залишилась. Парадоксально, проте часто людям значно важче дозволити собі бути недосконалим батьком чи матір’ю і таким же недосконалим працівником, ніж переконати себе в тому, що одна із цих сфер життя не потрібна.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Ми створюємо сім’ї і будуємо кар’єру, виходячи з багатьох різних потреб - потреби в близькості, в інтимному просторі, у визнанні, у соціальному статусі. Потреба у близькості задовольняється в сім’ї, потреба у статусі - в робочій діяльності, і так кожного дня. Це нагадує балансування. Перфекціоніст, натомість, не задовольняє жодної. Адже його бажання - бути ідеальним, а таке бажання ніколи не може бути задоволеним. Часто це бажання не усвідомлюється, і тоді людина не може зрозуміти чому вона незадоволена.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Є дуже стенічні (енергійні) люди, які можуть встигати всюди-всюди-всюди. Але більшість із нас втрачає в ефективності окремо взятої справи, якщо робить одночасно кілька справ. І все ж залишається при цьому задоволеними собою. Що дозволяє це зробити? Готовність “отримати четвірку” в усіх предметах. Навіть, можна сказати, планування цієї “четвірки” наперед.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">“Достатньо хороші” батьки та працівники, на відміну від “найкращих”, концентруються на своїх потребах і потребах своїх близьких, і спираются на порівняння себе з іншими. Вони планують свій час, виходячи з цих потреб, а не із соціальних установок. Вони “не встигають”, і це добре.</span></span><span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st=""></span></span><span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Психолог, психотерапевт Наталія Куликова</span></span></p>
Трудно быть Богом или иллюзии взрослых о воспитании детей
<h2 class="descr" itemprop="alternativeHeadline" style="margin: 0px auto; padding: 12px 12px 10px; outline: none; font-family: arial; font-size: 14px; vertical-align: top; color: rgb(51, 51, 51); line-height: normal; background-color: rgb(255, 255, 255);">
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;">Реальность, которую нам придется принять, такова - рецептов правильного воспитания нет.</p>
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;"><em style="font-size: 13px; line-height: 18px; color: rgb(68, 68, 68); margin: 0px auto; padding: 0px; outline: none; vertical-align: top;">Малыш сын к отцу пришел и сказал наш кроха</em></p>
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;"><em style="font-size: 13px; line-height: 18px; color: rgb(68, 68, 68); margin: 0px auto; padding: 0px; outline: none; vertical-align: top;">Папа делай хорошо, и не делай плохо</em></p>
</h2>
<br />
Великий шанс
<p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Коли народжується наша перша дитина, у психіці оживають травми нашого дитинства. Є навіть такий феномен,який психологи-клініцисти спостерігають у практиці, як “річниці”. “Штормити” починає тоді, коли власна дитина досягає віку, в якому матір (або батько) пережили психотравмуючу подію. Піднімається незрозуміла і необумовлена тривога, погіршуються стосунки, ускладнюється комунікація з дитиною.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Ненсі МакВільямс на семінарі у Києві наводила приклад із власного життя - коли її доньці виповнилось 9 років (у цьому віці сама Ненсі втратила маму), її стали дратувати найменші прояви доньчиного непослуху. Дуже хотілось різко докоряти доньці: у тебе, мовляв, принаймні матір жива! Психоаналіз допоміг їй зрозуміти, звідки піднімається гірка емоція, і відділити реальні стосунки із донькою від власних старих травм.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Народження дитини, в цьому сенсі, робить нас вразливими. Разом із тим, як вона дорослішає, ми ніби заново проживаємо своє власне дитинство - на емоційному рівні, неусвідомлено. Це може бути болісно, і може змушувати травмувати і свою дитину так, як були травмовані батьки. А може бути - великим шансом упізнати в собі травму і зцілити її. Прожити непрожите, розділивши із своєю дитиною радість нетравматичного дитинства.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Так, деякі матері, що пережили у дитинстві голод і розруху, потім насильно напихали своїх дітей їжею, дряпаючи алюмінієвою ложкою ясна і щиро віруючи, що роблять дітям добро. Але інші змогли їсти такі бажані колись і доступні тепер продукти разом із дитиною, їсти їх як дитина і насолоджуватись разом цією можливістю.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Разом із трьохрічною донькою можна вибирати сукні і наївно приміряти перед дзеркалом чудернацькі капелюхи, цілком легально граючись у принцес. Разом із п”ятирічним сином можна прожити день, коли батько (який кинув сім”ю у такий день) підтримує двоколісний велосипед, а син боїться і довіряє.</span></p><br /><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Проживання дитинства разом із своєю дитиною має дивовижні зцілюючі можливості. Воно часто потребує мужності, і іноді - підтримки, якщо травми були непростими. А ще - чуйності до дитини і внутрішнього дозволу зробити разом із дитиною дещо для себе, без сорому і провини. Як було написано на одному демотиваторі, “зробивши вигляд, що допомагаєш дитині у пісочниці, можна, не попалившись, награтись нарешті з відерцем, лопатками і формочками”.</span>
Кризи сімейних відносин
<span st="" yle="text-align:justify;display:block;" class="MsoNormal"><span lang="UK">Більшість людей вважає, якщо вже створили сім’ю та одружилися, то так і проживемо в злагоді і любові. Але на жаль, це не так. Над відносинами в сім’ї необхідно працювати, їх треба будувати і спрямовувати у необхідне вам русло. Пристрасть з часом змінюється на любов і повагу, а взаєморозуміння і довіра – є основою щасливого спільного життя. Отже, як побудувати гарні стосунки в сім’ї і прожити разом довге і щасливе життя?</span></span> <span st="" yle="text-align:justify;display:block;" class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 14pt;"><span> </span></span></span>
Чувство вины
Чувство вины — отрицательно окрашенное чувство, объектом которого является некий поступок субъекта, который кажется ему причиной негативных для других людей последствий.
