НАЇВНА АБО ПОВСЯКДЕННА ПСИХОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ТРАВМИ
Наївна теорія травми розкладається на три компоненти: етіологічний, превентивний та репаративний (зцілюючий).
Наївна теорія травми розкладається на три компоненти: етіологічний, превентивний та репаративний (зцілюючий).
Эта ноющая боль, то вспыхивает, то гаснет, но полностью не уходит. Она отбирает наше внимание от своих планов и целей. Порождает вину и стыд. Укрепляет страдание о несбывшемся, недопонимание и одиночество.
Чому під час війни порівнювати свій біль із болем інших людей - це завжди програшна стратегія? Як обставини нас розділяють і чому важливо допомагати один одному?
Заходи самозахисту спрямовані на обмеження шкоди та компенсацію травми, у сенсі спроби жити з досвідом, з яким неможливо жити.
Звертання до матері. Усе, що буде написано далі, не стосується матері. Це про наше особисте сприйняття матері. Так чи інакше, ми звертаємось до матері повсякчас. Питання лише в тому, до якої саме частини матері ми звертаємось та як ця частина виглядає для нас.
Что происходит с психикой в момент получения травмы и после? И что помогает психике восстановиться?
Психологічні аспекти подружньої зради доволі примхливі речі, бо, вони містять в собі парадоксальні погляди на щось дуже суттєве, що надає нам наснаги жити. Едипальна драма, що розвивається за нашої участі спрямовує наш погляд на викриття того, хто переходить межу дозволеного.
Да, родители наносят ущерб детям через насилие. Сокрушая в ребенке веру в себя, уверенность, яснознание для чего я и какими способностями наполнен. Чтобы выжить в насилии. Психика, душа ребенка раскалывается.
Это конкретные навыки, позволяющие переносить кризисные ситуации и выживать в них, если кризис невозможно изменить на данном этапе.
Суть навыков- научится переносить болезненные ситуации, не усугубляя их и не прибегая к деструктивному поведению.
Все 20 лет Лариса жила с протестом папиной смерти. Ее не согласием, возмущением, так не правильно и несправедливо. Любимые и родные не должны уходить!
Ведь папа, это архетип «добытчика». Тот, кто идет в социум зарабатывать и приносит «добычу» в дом. Каким способом он это делал?
В работе с психосоматическим клиентом мы в очередной раз сталкиваемся с одним из парадоксов психосоматики: клиент сильно мотивирован на психотерапию и ему одновременно сложно в ней удержаться.
У своїх переживаннях людина знову «опинається» у зоні бойових дій, «зазнає» фізичного та морального насильства, «рятується» від наслідків природних та техногенних катастроф.
У статі розглянуто слідуючи причини підтримки агресії: страх, заперечення, вплив пропаганди, байдужість, нездоровий патріотизм, бідність та заздрість.
У статі критикується уявлення про те, що бажання здійснюються, якщо їх правильно бажати, про які багато говорять на всіляких марафонах бажань.
Зміна процесу психологічної роботи у період війни
У статті пояснюється, чому деяким людям складно відпочивати або відпочивати без почуття провини та гніву на себе, а також даються рекомендації, як це можна змінити.
Болезнь, как и война – экстремальная ситуация в жизни.