Публикации по психологии, страница 721
о Нас Любимых
Мужчина и женщина, такие казалось бы одинаковые и в то же время совершенно разные. Мы одинаково сильно хотим что бы нас любили, страдаем и плачем когда нам делают больно, переживаем предательство и измену, злимся, обижаемся, испытываем счастье и удовольствие, хотим обладать своей половинкой целиком и полностью, проявляем эгоизм в отношениях и по большому счету сильнее всего любим себя.
Спокойствие, только спокойствие!
Как справиться со стрессом и сохранить физическое и психическое здоровье.
ВСЁ НОРМАЛЬНО
“Всё нормально” - поначалу привычно отвечала она.
“Что нормально, для кого нормально? У каждого своя норма”- также привычно спрашивал я.
По общим меркам у неё действительно было всё “нормально”.
Новый муж и новый счастливый брак, дочь замужем, ожидаемый через месяц внук, уважение на работе, должность и хороший заработок.
Вот только она почти не смеялась,
Техника "Витязь на распутье"
Эффективная психотерапевтическая техника для работы с клиентами испытывающих трудности в принятии важных решений!
Песочная терапия -Sandtray- для взрослых
Sandtray терапия- это выразительный и динамичный игровой процесс, это экологический краткосрочный психоанализ, который используется для взрослых индивидуально,для супружеских пар, для семей и групп, в присутствии квалифицированного специалиста.
Песочная психотерапия -Sandplay- в работе с детьми
Песок обладает свойством пропускать воду. В связи с этим специалисты утверждают, что он поглощает негативную психическую энергию, взаимодействие с ним очищает энергетику человека, стабилизирует эмоциональное состояние.
Мужественные женщины и мужчины ... без пути
Если мужчина не идет по пути, его род не получает энергию духа...
Пообещал - соврал!
Обет молодоженов - обман. У алтаря они клянутся в вечной любви и верности. А это что ни что иное, как подножка доверительным отношениям. Ее возможно избежать, если супружескую клятву сделать честной.
КЛАССИЧЕСКАЯ И ДУХОВНАЯ ПСИХОЛОГИЯ: СХОДСТВА И РАЗЛИЧИЯ
Духовная психология отличается от классической психологии главным образом в своих целях и интерпретациях "что такое человек" и, исходя из этого – в своих методах.
Арт терапия. 15 аргуметов в пользу рисования
Рисование - это процесс созидательный, а созидать, не разрушать, как себя, так и других. Созидайте через рисунок, свою реальность!
Рисованием создаётся ощущения полного погружения в процесс, а это с родни медитации и релаксации, что очень полезно в нашем суетном мире. Отдыхайте рисуя!
Как прокачать мозг. Современная мифология
Общая идея: мозг наш несовершенен, пользуемся мы им не эффективно, можно его значительно улучшить (разогнать, взломать wetware, перезагрузить сознание, вставьте свое слово). Поэтому следует ... (тут идет описание какой-либо существующей или фантастической технологии), после чего человек должен обрести ментальные суперспособности. Profit
Психологическая помощь: сущность и задачи
Бывают моменты и периоды в жзни, когда случаются неприятности и хочется опереться на плечо друга, обратиться за поддержкой к родным. К сожалению, это не всегда возможно сделать по разным причинам. Как быть, куда и к кому обращаться за помощью?
Семья VS карьера
<p><span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Лише у школі можна бути відмінником в усіх предметах. В реальному житті - 100 балів в одному полі діяльності, як правило, означає, що в іншому полі не вистачає сил. Традиційна історія - 100% віддача кар’єрі, і діти виростають, бачачи свого батька зрідка, втомленого або зайнятого думками про роботу. 100% віддача материнству - і отримана вища освіта так і залишається гордим папірцем димлому.</span></span> </p><p><br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Культура конкуренції привчає нас бути найкращими, змушує змагатись за робочі місця, наукові звання, гроші і статус. В той же час дітоцентрична соціальна установка стимулює нас бути ідеальними батьками і продукувати щасливих дітей. Ці установки виглядають протилежними. Але, якщо розглянути їх уважніше, такими не є.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Придивімось до кількох типових сценаріїв. Молода пара на повну використовує свій час, щоб “будувати своє майбутнє” - обоє працюють на двох роботах або стрімко зростають по службовій драбині, дітей - “не хочуть” або “відкладають на невизначений час”. Молода пара розділяєтся на батька, який 100% викладається на роботі, і маму, яка “жертвує своєю кар’єрою” заради того, щоб продукувати 100% щасливих дітей. Молода пара робить дауншифт “заради сім’ї”.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Ці сценарії не такі уже й різні, якщо придивитись уважніше, і можуть мати один спільний засновок - потребу бути ідеальним. </span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Перфекціоністам легше відмовитись від цілої сфери життя, і використати звільнений час для безкінечного вдосконалення себе у тій, що залишилась. Парадоксально, проте часто людям значно важче дозволити собі бути недосконалим батьком чи матір’ю і таким же недосконалим працівником, ніж переконати себе в тому, що одна із цих сфер життя не потрібна.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Ми створюємо сім’ї і будуємо кар’єру, виходячи з багатьох різних потреб - потреби в близькості, в інтимному просторі, у визнанні, у соціальному статусі. Потреба у близькості задовольняється в сім’ї, потреба у статусі - в робочій діяльності, і так кожного дня. Це нагадує балансування. Перфекціоніст, натомість, не задовольняє жодної. Адже його бажання - бути ідеальним, а таке бажання ніколи не може бути задоволеним. Часто це бажання не усвідомлюється, і тоді людина не може зрозуміти чому вона незадоволена.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Є дуже стенічні (енергійні) люди, які можуть встигати всюди-всюди-всюди. Але більшість із нас втрачає в ефективності окремо взятої справи, якщо робить одночасно кілька справ. І все ж залишається при цьому задоволеними собою. Що дозволяє це зробити? Готовність “отримати четвірку” в усіх предметах. Навіть, можна сказати, планування цієї “четвірки” наперед.</span></span> <br /> <span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">“Достатньо хороші” батьки та працівники, на відміну від “найкращих”, концентруються на своїх потребах і потребах своїх близьких, і спираются на порівняння себе з іншими. Вони планують свій час, виходячи з цих потреб, а не із соціальних установок. Вони “не встигають”, і це добре.</span></span><span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st=""></span></span><span dir="ltr" yle="text-align:justify;display:block;" st=""><span yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;" st="">Психолог, психотерапевт Наталія Куликова</span></span></p>
Трудно быть Богом или иллюзии взрослых о воспитании детей
<h2 class="descr" itemprop="alternativeHeadline" style="margin: 0px auto; padding: 12px 12px 10px; outline: none; font-family: arial; font-size: 14px; vertical-align: top; color: rgb(51, 51, 51); line-height: normal; background-color: rgb(255, 255, 255);">
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;">Реальность, которую нам придется принять, такова - рецептов правильного воспитания нет.</p>
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;"><em style="font-size: 13px; line-height: 18px; color: rgb(68, 68, 68); margin: 0px auto; padding: 0px; outline: none; vertical-align: top;">Малыш сын к отцу пришел и сказал наш кроха</em></p>
<p style="margin-right: auto; margin-left: auto; outline: none; vertical-align: top;"><em style="font-size: 13px; line-height: 18px; color: rgb(68, 68, 68); margin: 0px auto; padding: 0px; outline: none; vertical-align: top;">Папа делай хорошо, и не делай плохо</em></p>
</h2>
<br />
Великий шанс
<p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Коли народжується наша перша дитина, у психіці оживають травми нашого дитинства. Є навіть такий феномен,який психологи-клініцисти спостерігають у практиці, як “річниці”. “Штормити” починає тоді, коли власна дитина досягає віку, в якому матір (або батько) пережили психотравмуючу подію. Піднімається незрозуміла і необумовлена тривога, погіршуються стосунки, ускладнюється комунікація з дитиною.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Ненсі МакВільямс на семінарі у Києві наводила приклад із власного життя - коли її доньці виповнилось 9 років (у цьому віці сама Ненсі втратила маму), її стали дратувати найменші прояви доньчиного непослуху. Дуже хотілось різко докоряти доньці: у тебе, мовляв, принаймні матір жива! Психоаналіз допоміг їй зрозуміти, звідки піднімається гірка емоція, і відділити реальні стосунки із донькою від власних старих травм.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Народження дитини, в цьому сенсі, робить нас вразливими. Разом із тим, як вона дорослішає, ми ніби заново проживаємо своє власне дитинство - на емоційному рівні, неусвідомлено. Це може бути болісно, і може змушувати травмувати і свою дитину так, як були травмовані батьки. А може бути - великим шансом упізнати в собі травму і зцілити її. Прожити непрожите, розділивши із своєю дитиною радість нетравматичного дитинства.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Так, деякі матері, що пережили у дитинстві голод і розруху, потім насильно напихали своїх дітей їжею, дряпаючи алюмінієвою ложкою ясна і щиро віруючи, що роблять дітям добро. Але інші змогли їсти такі бажані колись і доступні тепер продукти разом із дитиною, їсти їх як дитина і насолоджуватись разом цією можливістю.</span></p><br /><p st yle="line-height: 1.15; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt;" dir="ltr"><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Разом із трьохрічною донькою можна вибирати сукні і наївно приміряти перед дзеркалом чудернацькі капелюхи, цілком легально граючись у принцес. Разом із п”ятирічним сином можна прожити день, коли батько (який кинув сім”ю у такий день) підтримує двоколісний велосипед, а син боїться і довіряє.</span></p><br /><span st yle="color: rgb(0, 0, 0); font-family: Arial; font-size: 15px; font-style: normal; font-variant: normal; font-weight: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; background-color: transparent;">Проживання дитинства разом із своєю дитиною має дивовижні зцілюючі можливості. Воно часто потребує мужності, і іноді - підтримки, якщо травми були непростими. А ще - чуйності до дитини і внутрішнього дозволу зробити разом із дитиною дещо для себе, без сорому і провини. Як було написано на одному демотиваторі, “зробивши вигляд, що допомагаєш дитині у пісочниці, можна, не попалившись, награтись нарешті з відерцем, лопатками і формочками”.</span>
Кризи сімейних відносин
<span st="" yle="text-align:justify;display:block;" class="MsoNormal"><span lang="UK">Більшість людей вважає, якщо вже створили сім’ю та одружилися, то так і проживемо в злагоді і любові. Але на жаль, це не так. Над відносинами в сім’ї необхідно працювати, їх треба будувати і спрямовувати у необхідне вам русло. Пристрасть з часом змінюється на любов і повагу, а взаєморозуміння і довіра – є основою щасливого спільного життя. Отже, як побудувати гарні стосунки в сім’ї і прожити разом довге і щасливе життя?</span></span> <span st="" yle="text-align:justify;display:block;" class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 14pt;"><span> </span></span></span>
Чувство вины
Чувство вины — отрицательно окрашенное чувство, объектом которого является некий поступок субъекта, который кажется ему причиной негативных для других людей последствий.
Тревожность - для чего она нам и что с нею делать
Бывает так, что вроде бы все вокруг хорошо, но изнутри, нас как будто съедает непонятное чувство, которое не дает возможности ни расслабиться, ни чувствовать себя счастливым. Это чувство тревоги. Часто мы путаем два понятия – страх и тревогу, поэтому важно их уметь отличать.
ГЛАВНОЕ ОБ УВЕРЕННОМ ПОВЕДЕНИИ
Семь из десяти обращений ко мне как к психологу связаны с жалобами на собственную неуверенность. Наиболее часто встречающие: трудно сказать «нет», установить контакт с незнакомым человеком, отстоять свою точку зрения, принять решение, чувство, что эксплуатируют другие, нет баланса «давать – брать» в отношениях, ощущение собственной неполноценности.
