Что стоит за ощущением: “это не просто так”
Это невозможно логически объяснить и поэтому поднимается тревога или страх: «а вдруг что-то такое откроется, с чем потом не смогу жить?»
Это невозможно логически объяснить и поэтому поднимается тревога или страх: «а вдруг что-то такое откроется, с чем потом не смогу жить?»
Эта статья написана ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО на моëм личном опыте и опыте моих клиентов, из чужих статей или книг ничего(!) не бралось. Думаю, этот практический момент будет важен для понимания читателями.
Ни много, ни мало - 45 признаков нарциссичности.
Чому гонитва за щастям часто призводить до депресії? У цій статті розбираємо, чому ейфорія завжди минає та як навчитися отримувати задоволення від життя через «мистецтво маленьких кроків». Дізнайтеся, як перетворити щоденні справи на джерело внутрішньої сили.
Сейчас в западном мире наблюдается самый высокий уровень жизни за всю историю человечества. Всех благ в жизни человека становиться больше и больше. Медицина, питание, жилищные условия, деньги, социальные услуги, образование, путешествия.
Чтобы ответить на этот вопрос нам нужно заглянуть в глубокое прошлое. Человеческий разум развивается на протяжении сотни тысяч лет, с момента появления вида Homo Sapiens.
Но наш разум эволюционировал не для того, чтобы мы умели остроумно шутить, объясняться в любви или научиться лгать.
Он развивался
Счастье состояние не уловимое. Его высоко ценят, о нем неустанно думают, но редко кто его испытывает. Ирония в том, что, чем больше мы стремимся купить себе счастье 😂, чем сильнее за него цепляемся, тем меньше шансов, что оно у нас будет. Даже разговоры о том, как достичь счастья, оставляют чувство
Постійна втома, дратівливість, байдужість до того, що раніше тішило? Це може бути не просто втома, а емоційне вигорання. Чому воно часто зачіпає жінок і чому відпочинок не рятує — читайте в статті.
Ви звикли бути «зручними» для інших — допомагати, підлаштовуватись, не відмовляти? Але у відповідь отримуєте байдужість або навіть неповагу?
Ця стаття — про те, як ми самі поступово втрачаємо свої межі, чому нас перестають цінувати і головне — як змінити це без агресії та конфліктів.
Практичні крок
💬 Булінг, токсичні стани та шлях до внутрішньої свободи
Чому ми терпимо приниження, страх і контроль у стосунках, на роботі чи вдома? Як розпізнати токсичність там, де вона маскується під "турботою" чи "жартами"? І головне — як повернути собі внутрішню силу, навіть якщо здається, що виходу немає?
Конфлікти неминучі в особистому й професійному житті, але вони — не вирок. Важливо не уникати їх, а перетворювати на можливість для розвитку. У цій статті — про причини конфліктів, найпоширеніші підходи (співпраця, компроміс, уникнення, конкуренція) та конкретні ефективн
Впевненість у собі – це не вроджена якість, а навичка, яку можна розвивати. У цій статті ми розберемо, що заважає нам вірити в себе, як змінити свій внутрішній діалог, перестати порівнювати себе з іншими і крок за кроком стати впевненіше в собі.
Відкрийте новий погляд на почуття провини: дізнайтеся, чому воно виникає — від дитячих травм до соціальних очікувань. Як воно впливає на тіло і психіку, і які практичні техніки допоможуть відпустити самозвинувачення, знайти внутрішній баланс і життя без зайвого «тягаря» провини.
Основы для лучшего понимания тревоги за здоровье
Есть состояние, которое трудно объяснить. Когда формально с вами «ничего не случилось», но внутри будто что-то надломилось.
Многие люди любят надежду.
И часто можно услышать, в том числе от психологов, что их задача — «вернуть надежду», «дать надежду клиенту».
Я с этой позицией не согласна.
Вы знаете, что проще всего — показать человеку его страх.
И тогда человек либо начинает вас обожествлять, либо бояться вас больше, чем самого страха.
И в том, и в другом случае им уже можно управлять.
Не все психологи готовы заходить в некоторые ситуации клиентов — и это нормально.
Психолог должен понимать, что он вытянет, а куда может упасть сам.
Существует распространённое мнение, что есть сильные клиенты и есть слабые клиенты.
Сильные — это те, кто в основном справляется сам. Если и приходит к психологу, то «по мелочам», не потому что всё рухнуло, а скорее чтобы что-то подправить.
А есть «слабые»
Вы вроде бы взрослый, разумный, осознающий человек, но внутри постоянно что-то спорит, тянет в разные стороны, мешает сделать шаг, принять решение, почувствовать опору.
Внутреннее сопротивление нам не враг. Так психика защищает нас от перегруза, боли или слишком резких изменений. Важно не ломать его, а научиться с ним разговаривать.