Как ты? Как тебе со мной?
<p><em>"Как ты? Как тебе со мной?" </em>Нам часто некогда задавать друг другу такие вопросы. Мы спешим, торопимся, у нас нет времени...</p><p><em>Время.</em> Говорят, это синоним любви...</p>
<p><em>"Как ты? Как тебе со мной?" </em>Нам часто некогда задавать друг другу такие вопросы. Мы спешим, торопимся, у нас нет времени...</p><p><em>Время.</em> Говорят, это синоним любви...</p>
Потому что большинство современных барышень на выданье и их потенциальных женихов поражены весьма опасным заболеванием. Имя ему – Инфантилизм, и он уверенно шагает по планете. От него не застрахован ни развратный плейбой, ни невинная дева, от него нет лекарств, но он калечит судьбы и губит жизни.
<span st="" yle="font-family: Arial, Verdana; font-size: 16px; line-height: normal; background-color: rgb(255, 255, 255);">«Я не могу защищать свои личные границы… Не могу говорить «нет», всегда ужмусь-посторонюсь, дам другим дорогу… Даже если кто-то по отношению ко мне поступает несправедливо, я на эмоциональном уровне виню себя, думаю о том, что это, наверное, я что-то не так сделала… Как научиться защищать свои личные границы?»</span>
<span yle="text-align:justify;display:block;" st=""><i>"…И жили они долго и счастливо, до самой старости. Тут и сказке конец…" - так заканчиваются все волшебные истории, которые вы читали в детсве. А воображение в ярких красках рисовало все радости долгожданной семейной жизни. Но семейные пары со стажем вздохнут: "Говорите, "жили они долго и счастливо"?.. Покажите того, кто эти сказки пишет! А ведь как красиво все начиналось!.."</i>
<br />
<i>Первые недели и месяцы брака - самое прекрасное, но в то же время самое трудное время супружеской жизни. По прошествии лет большинство пар вспоминают начало совместной жизни с особой теплотой и нежностью. Однако, первый год супружеской жизни подарит не только сплошное удовольствие, будут и хмурые деньки. Главное - любому вопросу и ситуации найти адекватное решение.</i></span><span yle="text-align:left;display:block;" st=""></span>
<span st="" yle="color: rgb(48, 62, 74); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 14px; line-height: 19.6000003814697px; background-color: rgb(255, 255, 255);">Этот пост не является заявлением, что все мужчины уроды, а все женщины прекрасны. Что женщины никогда не насилуют мужчин, не пользуются мужскими слабостями и так далее. Меня попросили рассказать о пограничных случаях насилия, и я о них рассказываю. </span>
<div>
<div>
<p st="" yle="margin-bottom: 15px; font-family: Arial, Verdana; font-size: 16px; line-height: normal;">Существует множество способов и видов манипуляций, однако исходя из того, на каких наших чувствах играет манипулятор, их можно разделить на шесть основных типов.</p>
</div>
<div>
<br />
</div>
<br />
</div>
<br />
<table border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" width="100%" style="table-layout: fixed;">
<tbody>
<tr><td class="from_bb" st yle="font-size: 16px; padding: 0px; margin: 0px 0px 10px; word-wrap: break-word;"><div itemprop="articleBody"><span st yle="font-family: Arial, Verdana; background-color: rgb(255, 255, 255);">Когда я была молодой девушкой, никто не мог мне внятно объяснить, как надо подходить к вопросу замужества. 20 лет спустя, обобщив свой опыт и знания, я выделила главные моменты </span><b st yle="font-family: Arial, Verdana; background-color: rgb(255, 255, 255);"><i>грамотной подготовки</i></b><span st yle="font-family: Arial, Verdana; background-color: rgb(255, 255, 255);"> к самому важному событию в жизни женщины</span><p st yle="margin-bottom: 15px; font-family: Arial, Verdana; background-color: rgb(255, 255, 255);"></p></div></td></tr>
</tbody>
</table>
<br />
Статья о том, как пережить развод, облегчить свое состояние. А также о том, как не нанести травму детям, когда разводятся родители.<div><br /></div><div><br /></div><br />
Беда в том, что никто никого не может СДЕЛАТЬ счастливым, это внутреннее состояние души, к нему можно прийти самостоятельно, опять же, через работу и преодоление себя. Но фантазия о том, что некто всемогущий возьмет и осчастливит; при условии, что ты будешь себя хорошо вести.
<p>Лише у школі можна бути відмінником в усіх предметах. В реальному житті - 100 балів в одному полі діяльності, як правило, означає, що в іншому полі не вистачає сил. Традиційна історія - 100% віддача кар’єрі, і діти виростають, бачачи свого батька зрідка, втомленого або зайнятого думками про роботу. 100% віддача материнству - і отримана вища освіта так і залишається гордим папірцем димлому.</p><p></p><p>Культура конкуренції привчає нас бути найкращими, змушує змагатись за робочі місця, наукові звання, гроші і статус. В той же час дітоцентрична соціальна установка стимулює нас бути ідеальними батьками і продукувати щасливих дітей. Ці установки виглядають протилежними. Але, якщо розглянути їх уважніше, такими не є.</p><p></p><p>Придивімось до кількох типових сценаріїв. Молода пара на повну використовує свій час, щоб “будувати своє майбутнє” - обоє працюють на двох роботах або стрімко зростають по службовій драбині, дітей - “не хочуть” або “відкладають на невизначений час”. Молода пара розділяєтся на батька, який 100% викладається на роботі, і маму, яка “жертвує своєю кар’єрою” заради того, щоб продукувати 100% щасливих дітей. Молода пара робить дауншифт “заради сім’ї”.</p><p></p><p>Ці сценарії не такі уже й різні, якщо придивитись уважніше, і можуть мати один спільний засновок - потребу бути ідеальним.<br />Перфекціоністам легше відмовитись від цілої сфери життя, і використати звільнений час для безкінечного вдосконалення себе у тій, що залишилась. Парадоксально, проте часто людям значно важче дозволити собі бути недосконалим батьком чи матір’ю і таким же недосконалим працівником, ніж переконати себе в тому, що одна із цих сфер життя не потрібна.</p><p></p><p>Ми створюємо сім’ї і будуємо кар’єру, виходячи з багатьох різних потреб - потреби в близькості, в інтимному просторі, у визнанні, у соціальному статусі. Потреба у близькості задовольняється в сім’ї, потреба у статусі - в робочій діяльності, і так кожного дня. Це нагадує балансування. Перфекціоніст, натомість, не задовольняє жодної. Адже його бажання - бути ідеальним, а таке бажання ніколи не може бути задоволеним. Часто це бажання не усвідомлюється, і тоді людина не може зрозуміти чому вона незадоволена.</p><p></p><p>Є дуже стенічні (енергійні) люди, які можуть встигати всюди-всюди-всюди. Але більшість із нас втрачає в ефективності окремо взятої справи, якщо робить одночасно кілька справ. І все ж залишається при цьому задоволеними собою. Що дозволяє це зробити? Готовність “отримати четвірку” в усіх предметах. Навіть, можна сказати, планування цієї “четвірки” наперед.</p><p></p><p>“Достатньо хороші” батьки та працівники, на відміну від “найкращих”, концентруються на своїх потребах і потребах своїх близьких, і спираются на порівняння себе з іншими. Вони планують свій час, виходячи з цих потреб, а не із соціальних установок. Вони “не встигають”, і це добре</p>
<p st="" yle="border: 0px; font-family: Roboto, Arial, Verdana, Helvetica, sans-serif; font-size: 16px; margin-top: 1em; margin-bottom: 1em; outline: 0px; vertical-align: baseline; color: rgb(18, 87, 22); line-height: 24.2999992370605px; background-color: rgb(255, 255, 255);">Каждая женщина в начале отношений, выбирает позицию и стиль взаимоотношений со своим избранником, наиболее комфортный и удобный для нее. Но задумываемся ли мы к чему приводят и как сказываются наши отношения к мужчинам на нашем счастье ?</p>
<span st="" yle="text-align:center;display:block;">
<br />
</span>
<p>Отношения в паре – это та питательная среда, где человек продолжает развиваться как личность. Неумение высказать свое недовольство ведет к потере доверия, к накоплению взрывоопасной энергии, которая разрушает целостность границ, через которые нельзя переходить. У всех нас есть болезненные точки, попадая в которые, открывается душевная рана, а ее не так просто вылечить, тут зеленка не поможет. </p>
Психологические феномены - нарушение личных границ, зависимые отношения и вторичная выгода проанализированы в статье на примере главных героев кинофильма " Покровские ворота" Хоботова Льва <span style="background-image: initial; background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-position: initial; background-repeat: initial;">Евгеньевича и его бывшей супруги Маргариты Павловны</span>.
<p st="" yle="border: 0px; margin-bottom: -0.4em; padding-right: 10px; padding-bottom: 12px; font-size: 15px; font-family: Arial; color: rgb(85, 85, 85); line-height: 22px; background-color: rgb(255, 255, 255);">В нашей повседневной жизни мы сталкиваемся с различными людьми и так или иначе с ними взаимодействуем. Некоторые из тех, кого мы встречаем, кажутся нам чем-то похожими друг на друга, другие производят впечатление похожих на нас самих, а поведение третьих вызывает у нас резкое непонимание и осуждение, иногда даже приводящее к конфликтам. И все эти ситуации касаются не только тех, с кем мы знакомы мало или незнакомы вовсе. Очень часто проблемы непонимания возникают между друзьями и близкими: женам бывает нелегко понять своих мужей, а мужьям — своих жен, дети и подростки порой осуждают поступки своих родителей, а родители — поведение своих детей, и каждого члена семьи может раздражать поведение другого в совершенно бытовых мелочах...</p>
Нужно ли себя любить и заботиться о себе? Мне кажется, что ответ на этот вопрос очевиден – конечно, да! И вот почему:
<p st="" yle="color: rgb(68, 68, 68); font-family: Georgia, 'Bitstream Charter', serif; line-height: 1.5; margin-bottom: 24px; font-size: 16px;"><i>Коли у шлюбі немає довіри, то стосунки перетворюються у потік образливих зауважень, а життя – на вічні підозри стеження та сумніви. На написання статті мене надихнула одна із моїх клієнток, тому у статті багато моїх думок, переживань, знань, натхнення. Радісно ділюся усім цим з Вами.</i></p>
<p st="" yle="color: rgb(68, 68, 68); font-family: Georgia, 'Bitstream Charter', serif; line-height: 1.5; margin-bottom: 24px; font-size: 16px;">
<br />
</p>
<p st yle="font: 13.33px/23.47px Verdana, sans-serif; margin: 0px 0px 15px; padding: 0px; outline: 0px; border: 0px currentColor; border-image: none; color: rgb(51, 51, 51); text-transform: none; text-indent: 0px; letter-spacing: normal; word-spacing: 0px; vertical-align: baseline; white-space: normal; background-color: rgb(255, 235, 242); -webkit-text-stroke-width: 0px;"><span st yle="margin: 0px; padding: 0px; outline: 0px; border: 0px currentColor; border-image: none; color: rgb(0, 0, 0); font-family: arial, helvetica, sans-serif; font-size: 16px; font-weight: inherit; vertical-align: baseline;"><span st yle="margin: 0px; padding: 0px; outline: 0px; border: 0px currentColor; border-image: none; color: rgb(128, 0, 128); font-family: inherit; font-size: 15.55px; font-weight: inherit; vertical-align: baseline;"><font color="#000000" size="3">"Неужели не осталось в мире настоящих мужчин? Неужели все предпочитают быть маленькими мальчиками при заботливой и всё решающей маме?<br />Неужели мир перевернулся и сейчас такие отношения стали нормой?"</font></span></span></p>
<span st="" yle="text-align:justify;display:block;">Почти все сталкиваются хоть раз в жизни с изменой любимого человека. Кто-то бросает всё и уходит, оставив в душе незавершенные отношения, кто - то смиряется, кто - то прощает и живет дальше. Я бы хотела здесь поговорить с женщинами, которые столкнулись с ситуацией, когда их супруг влюблен в другую женщину и</span><b st="" yle="font-family: Arial, Verdana; font-size: 16px; line-height: normal; text-align: justify;"> они хотят сохранить семью.</b>
<span st yle="color: rgb(34, 34, 34); font-family: Verdana; font-size: 14px; line-height: 21px; background-color: rgb(255, 255, 255);">Ощущение душевной близости мужчины и женщины может быть настолько непереносимым, что мужчина и женщина начнут заниматься сексом, чтобы избежать переживания близости . Такой вот парадокс.</span>