Нам усім не подобається, коли на нас ображаються. Принаймні, я не зустрічала таких людей. При цьому ми всі переживаємо образу час від часу. Хтось частіше, хтось рідше, а хтось, стверджує, що не вміє ображатись, але, часто люди просто не усвідомлюють, що ображені.
Гумор це цілюща сила, яка заслуговує серйозного ставлення та суто людський феномен, який дозволяє дистанціюватися від усього і всіх, а значить, і від самих себе, щоб взяти себе в руки.
А еще ее съедала боль, что она нужна своей семье до тех пор, пока приносит в дом деньги. Анастасия зарабатывала больше мужа. И за это ей тоже было стыдно.
Низкая агрессия – бич нашей современности (половина людей слишком агрессивны, а вторая половина – тихие и скромные, забились в уголок и трясутся, будто мышки). Что делать, если вам страшно проявить себя, свою агрессию, не хватает энергии на жизнь? Какие сферы жизни в этом случае страдают?
Ведь чтобы не ошибиться и не опозориться лучше ничего и не делать. Так верней и надежней.
«Женщина с мужчиной в отношениях, и произошел конфликт… Объективно – мужчина не прав. Должна ли женщина первая примириться, чтобы сохранить отношения?»
Які стосунки можна назвати ідеальними або нормальними? Чи бувають стосунки без конфліктів?
Німецький гештальт-терапевт Бертрам Мюллер запевняв - сильне невротичне почуття провини – це маркер, що ви не дозволяєте собі чогось хотіти. Тож давайте сьогодні про почуття вини. Що це таке і під яким соусом її подають?!
Чому розуміння травматичного досвіду та ПТСР важливо для партнерів?
Важливо усвідомлювати зміни в одній людині у стосунках, оскільки це може спричинити зміни в партнерстві. Таким чином, управління наслідками травматичного досвіду або посттравматичного стресового розладу не стосується лише людини з
Проработав страх, родовой запрет и токсичной убеждение – Алина распаковала право пробовать НОВОЕ даже через ошибки или сомнения. Главное, она увидела, что у нее есть ЭТО ПРАВО.
Обесценивание – очень болезненная тема, особенно если это связано с детством, когда обесценивали родители или другие взрослые, окружающие вас.
Є такі люди якім все одно на інших людей, на те як вони почуваються поряд з ними, боляче їм щось чути від них, чи добре їм взагалі поряд і все таке інше. Це формально-шаблонний погляд на таку картину. Про це навіть важко писати, бо воно таке позасвідоме, що важко про це думати.
Люди люблять говорити, і люблять вони говорити переважно про себе. Тенденцію постійно перемикати розмову на себе соціолог Дербер назвав розмовним нарцисизмом. Розмовний нарцисизм включає переважне використання “відповіді-перемикання” і недостатнє використання “відповіді-підтримки".
Наиболее сильное оружие ОКР это тревога. Она включается с помощью навязчивых мыслей, иногда они провоцируют стыд, или вину, но самым мощным механизмом является именно тревога.
розкажу, як наше деструктивне уявлення може проявлятись у бажанні пити таблетки, тривозі коли не приобрано, у агресії і ненависті до нашого партнера без причини, постійному забрудненні свого одягу і т.д.
«Как проработать неправильные убеждения, заложенные тревожным требовательным родителем? Например, если есть трудность, то ее нужно бояться. Из-за этого тяжело контролировать свои негативные мысли и эмоции»
«Понимаю, что молодому человеку не интересно проводить со мной время. Сваливаю все на усталость из-за тяжелой работы – работает ночью, домой возвращается днем… Но кажется, что оправдываю его… Предлагаю сделать что-то вместе, но в ответ слышу «Нет, мне не интересно это, давай в другой раз…».
Травматичні спогади - можуть тривати секунди або хвилини й включати певний рівень дисоціації або психічного відключення від сьогодення.
Предполагаю, что почти каждый мог это слышать хоть раз в своём детстве, в точности такой или чуть иной вариации...
Что ты орёшь, что люди скажут.
Не ори, на кого ты сейчас похож.
Что ты орёшь, как резаный, как ненормальный.
Что ты орёшь, заткнись.
Что ты орёшь, не позорь меня.
И т. д.
Необходимо оценить совершенные ошибки, взять за них ответственность на себя и понять причины, которые привели к ним!