Ми всі індивідуальні, з індивідуальною історією та поглядами на життя, але все ж таки у нас багато спільного. З свого досвіду роботи я виділила наступні групи людей зі схожою поведінкою:
1. Думаючі. Ті, хто багато думають та міркують, але не роблять конкретних дій, щоб досягти того, про що думають, мріють або чого бажають із-за страху ризикнути, страху засудження, страху невдачі, відсутності підтримки, недостатньою впевненостю в своїх силах та т.п.
2. Діючі. Ті, хто здійснюють багато дій та рухів, але мало розуміють, для чого та навіщо це роблять.
Вони постійно чимось зайняті, у них не має вільного часу, один проект змінюється іншим, спорт, вивчення мов, постійне самовдосконалення, часто навіть є декілька успішних бізнесів, але рушійною силою їх активного життя є втікання від відповіді на питання: "Нащо мені все це? Чому я так живу? Що мені дійсно потрібно?"
3. Самосвідомі Ті, хто діє в межах своїх можливостей з розумінням своїх бажань, сенсів, перешкод та ризиків.
Зазвичай наша поведінка формується несвідомо, тому деякий час життя людині важко самостійно зрозуміти, чому вона веде себе саме так, які у цього першопричини і яким чином це змінити.
Але з часом людина стикається з гострим почуттям незадоволення життям, відчуттям, що вона маріонетка своєї поведінки - не людина керує поведінкою, а поведінка керує її життям - змушує кудись бігти або сидіти, багато думати й не "висовувати носа".
З таким незадоволенням від життя люди приходять до психолога, "доварюють кашу", "зупиняються" для роздумів, прикладають зусиль, долають перешкоди та з часом переходять в третю групу. Їх життя якісно змінюється, бо людина вже свідомо керує своєю поведінкою, діями, а значить життям.
Психолог Світлана Ріпка.