Останнім часом, я живу роздумами про поняття «сім’ї» та значимості її у житті людей. В психологічній літературі пишеться, що сім'я - це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості. Члени сім'ї об'єднані емоційними зв'язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю, взаємодопомогою. Сім'я сприяє збереженню психічного здоров'я, суспільства завдяки виконанню психогігієнічної функції, яка полягає в забезпеченні почуття стабільності, безпеки, емоційної рівноваги, а також умов для розвитку особистості своїх членів. Стабільна, добре функціонуюча сім'я дає змогу кожній особі, яка її складає, задовольняти такі потреби, як любов, емоційна близькість, розуміння і повага, визнання тощо. У такій сім'ї індивід має умови для самореалізації, самоствердження, збагачення й розвитку своєї особистості Отже, сім'я суттєво впливає на своїх членів, задовольняючи їхні потреби - біологічні, емоційні, психосоціальні та економічні.
Я маю таке усвідомлення, що сім’я – це простір в якому існують різні процеси, настрої але присутнє бажання - Жити в цьому. У кожного із нас є свої асоціації щодо слова «сім’я», свій досвід і цікаво те, що його ми і транслюємо у своїх сім’ях. Я спостерігаю, як моя дитина (їй 1,3р.)) віддзеркалює мене, мій настрій, дії по відношенню до себе та інших. Я бачу, як вона гладить чи сварить іграшки, як вона витирає стіл чи цілує тата, і я розумію, що у своїй сім’ї вона буде демонструвати схожі патерни поведінки. Адже сім’я – це віддзеркалення твого внутрішнього світу, твоїх потреб. Це простір в якому Ти проявляєшся різним/ою та черпаєш енергію.
Інститут сім’ї в ХХІ ст. переживає не кращі часи, можна щиро сказати, що не в «моді» він. Особливо серед молодого покоління. Фраза, типу: «штамп, нічого не значить» – основна відмовка від відповідального ставлення до побудови сімейних стосунків. У великих містах «шлюб» сприймається, як відголоски старих установок. Тому, більшість не поспішає «ставити» штамп у паспорті. Краще пожити кілька місяців, років разом, щоб перевірити почуття, чи підходять партнери один одному. Я тут розумію, що кожен сам обирає, що для нього краще, але мене тривожить той факт, що сучасні діти – не знають, що таке сім’я, які функції вона виконує і навіщо вона потрібна. Я маю свої переконання, у тому, що діти мають жити в сім’ях, де існує повага до всіх членів родини, повага до потреб, кордонів, РІЗНОСТІ, де є цінності, що зближують та при цьому існує можливість проявлятись та не бути відторгненим …. Це те, чим я хотіла поділитися сьогодні =)
