Як позбутися надмірної самостійності

 Заміжня. з 17 років живу окремо від батьків. Ще коли навчалася вже працювала. Від батьків і рідних  не було підтримки і розуміння, завжди чула, що вони нічим не можуть мені допомогти, а мені всього лиш потрібна була порада чи просто вислухати мене. все вирішувала сама, звідки і бере початок моя надмірна самостійність. Так склалося, що вийшовши заміж я переїхала в інше місто, до чоловіка. моя робота, друзі, рідні, все залишилося там. у новому місті немає нікого. чоловік  часто їздить у відрядження і я місяцями можу бути сама. Роботу поки не вдалося знайти і на фоні того, що я не зайнята в мене просто стрес. Я трудоголік,  зайнятість для мене  є обовязковим елементом мого спокою. почалися суперечки, що я хочу повернутися в своє місто, до свого звичного способу життя, хоча чоловік мене з дому не виганяє на роботу і в мене є час шукати те, що мені підійде.  Період адаптації в новому місті надзвичайно важкий.  Я зациклилася що я не на роботі і сиджу в нього на шиї в його квартирі. Ще одна проблема, я так і не навчилася сприймати свого чоловіка як захисника, як того, хто  про мене піклується і любить мене, я не навчилася бути слабкою, навіть не розумію як це, можливо я егоїстка, а можливо недолюблена дитина, якій ніколи батьки не говорили, що люблять її. я не можу приймати подарунки від нього, хоча сама люблю робити сюрпризи. в нас різні бюджети і за весь час я жодного  разу не змогла взяти в нього гроші на будь що. Я не знаю як це бути жінкою слабкою,  і як мій чоловік не намагається зламати, побороти в мені цю самостійність в нього не виходить. Я його кохаю, підтримую, розумію, а сама як чоловік в спідниці. Що мені робити, як зрозуміти, сприйняти те, що я вже  не сама і відчути себе жінкою.

Очевидно из Вашего рассказа, что как таковой модели семьи в детстве (я уже не говорю о счастливой и гармоничной) у Вас не было. К сожалению, родители с этой задачей не справились. Вы были предоставленной самой себе. ? вот как сами научились жить, с такими убеждениями, принципами, взглядами и живете. Но, в тоже время, Вы устали все делать сама, хочется элементарной заботы, хотя Вы этого и не осознаете до конца. ? тем не менее, подсознательно Вы выбрали мужа, который хочет заботится о Вас. Представьте себе, если Вы дадите ему эту возможно, что после этого произойдет? Что произойдет, если он Вам даст деньги, чтобы Вы купили себе подарок? Вы думаете, что он обидеться на Вас, или возможно в будущем будет Вас упрекать в том, что дал Вам деньги. Также очевидно, что Вы боитесь зависеть от кого-то? Даже, если Вам кто-то скажет, что Вы от него зависите, Вы в любой момент можете уйти от него. Навыки выживания у Вас есть. Вам нужно принять, что Вы не одна. Вы тоже несете некую долю ответственности за семейные отношения. А гармоничные семейные отношения состоят с взаимных: Вы как даете, так и берете взаем. Вы дарите подарок, также должны взят, когда Вам дарит муж, ведь ему же это приятно. Также в семье есть определенные роли: жена хранительница очага, а муж защитник и добытчик. Если он хочет выполнять эту роль, значить дайте ему эту возможность. А если Вы хотите работать, почему бы и нет, работайте себе. Каждый человек хочет, чтобы его поддерживали, ему помогали. ? Вы этого хотите, ведь это заложено природой. Примите в себе эту часть Вашей души, которая нуждается в помощи и так Вы будете принимать помощь других.