Повысить рейтинг
Введите количество баллов которое хотите купить (100 балов = 2$)
*Каждый день, будет сниматься -10 баллов, чтобы поддерживать равные возможности и в рейтинге были наиболее активные психологи.
Присоединяйтесь к нам
Авторизация
Логин:

Пароль:

Авторизация
Логин:

Пароль:

Укажите ваш E-mail
Подписаться

Синдром емоційного вигорання(СЕВ)

Подписаться на автора Синдром емоційного вигорання(СЕВ)
20 Октября 2013 00:18:05
5322

Синдром емоційного вигорання(СЕВ) — поняття введене в психологію американським психіатром Фрейденбергом у 1974р, яке проявляється наростаючим емоційним та енергетичним виснаженням, байдужістю до своїх обовязків та того, що відбувається навколо. Зявляється негативізм по відношенні до колег та пацієнтів чи клієнтів, відчуття неспроможності, роздратованості, незадоволення роботою, хронічна втома та загальне погіршення якості життя. В подальшому розвиваються невротичні та психосоматичні розлади. Невдалий вибір спеціальності – це найголовніший фактор ризику. Але існують професії, які повязані з великою віддачею енергії та душевних сил. Професії, в яких синдром емоційного вигорання зустрічається найчастіше ( від 30 до 90%),  це медичний персонал, вчителі, психологи, соціальні працівники, та працівники правоохоронних органів. За останні роки синдром вигорання виявляється і у спеціалістів, у яких контакт з людьми взагалі мінімальний.

Основною причиною є психологічна та емоційна перевтома. Часто це конфлікт між особливостями особистості та вимогами професійного середовища. Якщо зовнішні та внутрішні вимоги на протязі тривалого часу переважають над внутрішніми та зовнішніми ресурсами людини, порушується гармонія та рівновага, які призводять до хронічного стресу, який в свою чергу може перейти до дистресу.

Дистрес — це черезмірне напруження, яке призводить до емоційного вигорання.

Пік емоційного вигорання припадає на 6-7 і 25-26 років трудового стажу.

Симптоми емоційного вигорання:

Фізичні симптомивиснаження, відчуття зниження емоційних та фізичних ресурсів, відчуття втоми, яке не минає навіть після повноцінної відпустки (знову зявляється за короткий час, ніби і не відпочивав).

Емоційні симптоми – відгородженість від того, що відбувається, як спроба справитись з емоційним стресом, тобто, кращий спосіб вирішити проблему – замкнутись в собі, і не проявляти лишніх емоцій. Нічого не викликає емоційного відгуку. Втрачається інтерес до оточуючих. Переважають почуття самотності, безнадійності, невміння зосередитись, агресивності, депресивний настрій та почуття вини.

Поведінкові симптоми – під час роботи зявляється втома та небажання працювати; байдужість до того, що раніше цікавило, втрата інтересу до пізнання нового; байдужість до свого зовнішнього вигляду.

Соціальні симптомивідсутність енергії для  втрата зацікавлення до розваг, зменшення контактів з друзями; відчуття недостатньої підтримки зі сторони сімї та колег.

Профілактика емоційного вигорання:

  • старатись обдумано розприділяти навантаження;
  • вчитись вчасно адекватно вирішувати конфлікти
  • вміти переключатись з одного виду діяльності на інший
  • гармонійно поєднувати роботу з повноцінним відпочинком

Вправа, яка допоможе Вам справлятись зі стресом:  «якщо – то»

Ця техніка направлена на сам стрес, а не на його наслідки. Завдяки цьому Ви навчитесь контролювати свої емоційні реакції на деякі ситуації, в яких Ви відчуваєте страх, сум, невпевненість в собі, втому. Тобто, у Вас зявиться  вибір у тому, що відчувати в конкретній ситуації. Вам потрібно вирішити, яку позитивну емоцію Ви б хотіли відчувати замість негативної?  Наприклад, « якщо сьогодні у мене зявиться понаднормова робота, то я залишусь спокійним та розслабленим», «якщо мій колега сьогодні поведе себе по відношенні до мене грубо, то я зможу себе захистити, зберігаючи при цьому рівновагу духу». Завжди можна придумати для себе декілька варіантів, які будуть корисними саме для Вас, і таким чином додати гармонії в своє життя.

З вірою в кожного з Вас, Ростислава Пекарюк.



Понравилась статья? Расскажите друзьям:

Комментировать:


Другие публикации автора:

Авторська методика "Ковчег мого життя"
Пропоную свою авторську методику, яку використовую в індивідуальній та груповій роботі, як додаткову можливість для пошуку та віднайдення ресурсів
Немає лихих людей… Є люди, яких не обіймають
<b><span lang="UK" st="" yle="font-size: 11pt; line-height: 115%; font-family: Calibri, sans-serif;">21 січня</span><span lang="UK" st="" yle="font-size: 11pt; line-height: 115%; font-family: Calibri, sans-serif;"> </span><span st="" yle="font-size: 11pt; line-height: 115%; font-family: Calibri, sans-serif;">- </span><span lang="UK" st="" yle="font-size: 11pt; line-height: 115%; font-family: Calibri, sans-serif;">Міжнародний день обіймів, і такий день існує не спроста, він нагадує нам про те, що обійми це ресурс, який потрібно використовувати щодня.</span></b><div><div><span lang="UK" st="" yle="font-size: 11pt; line-height: 115%; font-family: Calibri, sans-serif;"><span class="MsoNormal" st="" yle="text-align:justify;display:block;">- Лисенятко, - сказало лисеня лисеняткові, - ти пам'ятай, будь ласка, що якщо тобі важко, погано, сумно, страшно, якщо ти втомився - ти просто простягни лапу. </span><span class="MsoNormal" st="" yle="text-align:justify;display:block;">І я протягну тобі свою, де б ти не був, навіть якщо там - інші зірки або всі ходять на головах. Тому що сум одного лисеняти, розділений на двох лисенят - це ж зовсім не страшно. А коли тебе тримає за лапу інша лапа - яка різниця, що там ще є у світі? </span><span class="MsoNormal" st="" yle="text-align:justify;display:block;"><span lang="UK">" Казки маленького лисеняти"<o:p></o:p></span></span></span></div>
<pre class="tw-data-text vk_txt tw-ta tw-text-small" data-placeholder="Переклад" id="tw-target-text" data-fulltext="" dir="ltr" st="" yle="unicode-bidi: -webkit-isolate; border: none; padding: 0px 0.14em 0px 0px; position: relative; margin-top: 0px; margin-bottom: 0px; resize: none; font-family: inherit; overflow: hidden; width: 237.5px; white-space: pre-wrap; word-wrap: break-word; color: rgb(33, 33, 33); height: 360px; font-size: 16px !important; line-height: 24px !important; background-color: rgb(255, 255, 255);"><br /></pre>
<br /></div><br />

Синдром емоційного вигорання(СЕВ)
<b>Виснаження, відчуття зниження емоційних та фізичних ресурсів, відчуття втоми, яке не минає навіть після повноцінної відпустк, втома та небажання працювати</b> - все це, і не тільки, про синдром емоційного вигорання
Как пережить потерю
Рано или поздно каждому человеку приходится утешать и поддерживать горюющих людей или горевать самому, теряя близких. В последнее время очень много разговоров о потерях, болезненных для целой страны. Но тяжелее всего нынешние события переживают люди, которые теряют самое дорогое – своих близких. Друзья и знакомые, отдав последний долг, расходятся по своим домам. Оставляя родных один на один с душевной болью, бесконечной пустотой и тревогой, часто настолько сильной, что человек не знает, куда себя деть.
Выход из травмы там, где и вход
Психотравмы - это не только то, о чем часто показывают в фильмах или новостях, по статистике до 18 лет не менее 30% людей испытывают какую-то травмирующую ситуацию. Здесь речь может идти и о потерях в возрасте до 17-18 лет ближайших членов семьи (из-за смерти или развода) - как правило, во взрослом возрасте такие люди склонны к депрессивным состояниям; и о стрессовых событиях, которые оставляют рану в психике - травма развития, повторяющиеся травмирующие события в детстве, эмоциональное отсутствие и отсутствие безопасной привязанности (большинство травм развития не из дома, а из социума); также, физическое и психическое насилие, дома и в школе (об этом не всегда рассказывают, иногда рассказывают много лет сидя в кабинете психолога, а иногда носят это бремя в себе, так и не находят смелости об этом рассказать, и часто такие травмы дают о себе знать в виде различных симптомов. Тело и психика находят способ как-то приспособиться к этому напряжению - возникают симптомы, которые содержат остатки травматической энергии (наличие физических симптомов свидетельствует о том, что тело ничего не забывает).
Якщо не плачуть наші очі, плачуть внутрішні органи. Що таке психосоматика?
<span yle="text-align:right;display:block;" st=""><strong><i>«</i><i>Хвороба — це ідеальні умови для творчої роботи, свобода від вторгнення інших, свобода від звичайних побутових обов’язків».<br /> Джордж Пікерінг</i></strong></span>

Топ публикаций
Астма - крик тела или души? Астма - крик тела или души? Много врачей, и большинство психологов считают, чт...
Какие слова категорически нельзя говорить Какие слова категорически нельзя говорить Являясь носителем языка (неважно, какого),...
Немного о страхе смерти Немного о страхе смерти Из беседы психолога с приятелем: - Ну, и на какие ...

Вы можете подписаться на новые публикации на сайте. Для этого нужно просто указать вашу почту.

Новое на форуме

Перейти на форум


Мы в соцсетях

Присоединяйтесь к нам в телеграм

Telegram psy-practice