Як підтримувати близьких

У першій частині ми вели мову про самопідтримку, цю статтю присвячено тому, як підтримувати іншого.
Якщо у близької для вас людини (дитини, партнера, друга) емоційна проблема, і вона потребує підтримки, її необхідно активно послухати.
Перш ніж писати про активне слухання,  формулювання, техніки і  все таке інше, зупинюся на найсуттєвішому.
Людина, яка просить підтримки, потребує вашої присутності. Потребує того, щоби при вас або з вами воно могла говорити або, навпаки, мовчати, плакати, ненавидіти, вити, злитися, проклинати, іншими словами – проживати свої стани і бути вами прийнятим.
І тому первинним і тим, що допомагає, є присутність поруч. Техніки і фрази не спрацьовують, коли я відсторонений і не присутній.
Фраза «Все буде добре» є якраз хорошим прикладом начебто підтримуючих слів, які не підтримують.
 
Яких слів варто уникати, підтримуючи.
 
Запевнень у кращому майбутньому. «Все буде добре, все пройде, це минеться, ітд.» Людина, яка чує цю фразу, розуміє її  десь так: «Добре мені буде тільки в майбутньому (хоча, звідки знати?) «до того, як мені зараз, тобі діла немає».
Порівнянь з кимось там десь там. «А от діти в Африці і не через таке пройшли –  нічого, живуть…» «Є речі страшніші, от мій прадід в війну…» Це сприймається як «Мої проблеми і переживання  не важливі, проблеми інших важливіші».
Переконування. «Та ні, насправді, не все так жахливо, не так серйозно ітд»  Це сприймається як «Відчепися» і знову ж як «Мої проблеми не важливі для тебе»
Відволікання і пропозиції відчувати інше почуття замість того, яке відчуває людина зараз. «Заспокойся, не напружуйся так», різноманітні  варіації «не хвилюйся – не переживай, не бери близько до серця, подумай про приємне, не думай про неприємне». Такі слова дуже ненадовго заспокоюють, а частіше – навпаки, дратують. Чуючи подібне, людина в емоціях  відчуває себе наодинці з власними переживаннями, не почутою і не поміченою.
Будувати догадки і логічні конструкції. «Ти плачеш – значить, тебе щось засмутило» «Ааа, це все – через твою маму (начальницю, політику, погоду…і так далі і таке інше) Це сприймається приблизно як «Я краще тебе знаю, в чому проблема (твоя проблема), мені вже все ясно». Ми не знаємо до кінця, що відчуває і думає інша людина, більше того – у чому причини її психологічних труднощів. Повертаючись до прикладу, плакати можна не лише від смутку, а зі злості, від безсилля, від образи. І погода може не бути єдиною причиною поганого настрою. Якщо видавати готовий здогад (чи,  Боже-збережи, концепцію «ось-в-чому-твоя-проблема»), мало того, що можна помилитися; щонайпевніше, людина лишиться знову ж на самоті зі своїми справжніми почуттями.
Закидати питаннями. Багато питань – не відображають співчуття, а скоріше нагадують допит у слідчого.
Зловживати порадами. «А ти зроби ось так, потім ось так.»  «Я на твоєму місці робив би/робила би так….» Якщо людина не просить у вас поради, а ви їх даєте, це сприймається приблизно так: «Ти не чуєш мене, ти не вважаєш мене розумною/ здатним думати самостійно/дорослою людиною. Ефективність буде нульовою, ви не підтримаєте, а людина лишиться в сумі,  злості чи образі і знову на самоті. Коли ж людина прямо просить і потребує поради – давайте її. Одну за  один раз. 
Апелювати до часу. «Через рік ти і думати забудеш!» «Час все лікує». Можливо, дійсно через рік ця ситуація вже не буде для людини актуальною, але тут і тепер ситуація явно її хвилює.  І вона просить вашої допомоги справитися саме з тим, що зараз.
 
Бути присутнім – означає слухати і чути, дивитися і бачити те, що відбувається зараз із близькою людиною.
 
Що є підтримкою.
 
Чесність і звідси – пряма комунікація.  Якщо ви не знаєте, що сказати у відповідь, спантеличені почутим чи побаченим, хочете підтримати, але не знаєте як – так і скажіть. Тоді людина відчує і побачить, що ви хочете її підтримати, відчує, що ви перейнялися і підбадьориться вашою чесністю. Бо ваша чесність означає, що і вона може бути чесною з вами, розповідаючи про те, що тривожить і болить.
Повернення  людині її почуттів. Це одна із технік активного слухання. Людині, яка переживає емоційні труднощі, коли вона сумує, злиться, ненавидить, страждає, ображається – у першу чергу важливо, щоб визнали реальність її почуттів і помітили її в цих почуттях.  Ось як це можна зробити:
«Відчуваю твоє роздратування»
«Ти хочеш, щоб це швидше скінчилося»
«Ти плачеш»
І – зробіть паузу. Пауза необхідна іншій людині, щоб вона по-перше, вас почула, по друге, почула, що ви її почули. Пауза потрібна, щоб людина дослухалася до себе самої.
 
Доторки і обійми. Корисно спитати дозволу торкнутися чи обійняти, якщо ви хоч на мить сумніваєтеся у доцільності. Коли ж стосунки довірчі, просто торкніться, обійміть, візьміть за руку.
Прояснення. Якщо вам незрозуміло чи неясно, запитуйте «Я правильно розумію – ти непокоїшся?», «Що ти маєш на увазі?» «Що саме ти маєш на увазі?» Повторюся: не допитуйте і робіть паузи.
Мовчання. Це може даватися важко. Особливо якщо розуміти підтримку як «робіння чогось».  Дуже часто людина в емоціях потребує не того, щоб ви «щось казали», «щось «зробили», а того, щоб ви були просто поруч. Часто те, що ви сидите і мовчите разом – це вже цінно для близької людини.
Понравилась публикация? Поделись с друзьями!

Возврат к списку