Поширеним симптомом після пережитої травмівної події є кошмари, в яких травмована людина знову переживає події під час сну. Такі кошмари називаються реплікативними та вважаються одним з основних симптомів ПТСР, хоча не всі люди мають симптоми для постановки діагнозу, але все ж таки вони страждають від нічних кошмарів, які повторюють травмівну подію.
Кошмари - це сни, які здаються сновидцю реальними і часто викликають почуття інтенсивного стресу та страху. Прокинувшись сновидець не одразу може усвідомити, що це був сон, а не реальність. Нічні кошмари призводять до додаткового дистресу, тривоги при пробудженні та протягом дня.
Дослідження показують ефективні результати терапії репетиції образів щодо травмівних кошмарів, вказуючи на те, що репетиція образів має значний вплив на частоту кошмарів, якість сну та симптоми ПТСР.
РО складається з: експозиції, рескриптингу та репетиції. Експозиція включає спогад про кошмар і його запис. Рескриптинг включає переписування кошмару та зупинку порочного кола жахів шляхом зміни теми, сюжетної лінії, кінцівки чи будь-якої частини сну на більш позитивну чи прийнятну. Зрештою, переписаний сценарій сновидіння буде відрепетований, та знайдена активна відповідь на події, які в минулому позбавляли людину сил і пригнічували її.
В цілому, ця техніка практикується протягом 10-20 хв щодня. Психотерапевтичний протокол терапії репетиції образів передбачає сім сеансів. Перш ніж розпочати дослідження травмівних спогадів про кошмари, передбачається, що на попередніх сеансах між пацієнтом і терапевтом встановлена довіра. Позитивна прихильність є необхідною умовою відновлення після травмівних подій. Стосунки між людиною та терапевтом є основним фактором змін у всіх психотерапевтичних методах.
Практики РО стверджують, що створення позитивних та уявних репетиційних наративів є підтримувальним досвідом, який зміцнює почуття добробуту людини.
Використовуючи метафору "повзати перед тим як ходити", деякі терапевти пояснюють, що РО може бути потенційно ефективною до всіх типів кошмарів, але важливо спочатку освоїти техніку на тривожних снах меншої емоційної інтенсивності. Тому використання кошмару з потужною реплікацією травми не рекомендується з перших спроб. З незрозумілих поки що причин деякі пацієнти все ж таки обирають найважчий кошмар для своєї першої спроби РО. Не дивно, що вони часто повідомляють, що РО не працює. Такі пацієнти, як правило, мають більш важкий ПТСР і зазвичай відчувають інші симптоми, такі як дисоціація або когнітивні порушення уваги, концентрації та пам'яті. Ці симптоми можуть ускладнити засвоєння ними принципів, що лежать в основі РО. Навпаки, пацієнти, які обирають менш загрозливий кошмар і яким відносно легко уявити змінену версію, майже завжди знаходять техніку прийнятною. У більшості пацієнтів протягом 15-30 секунд виникає відчуття, що інструкція зі зміни кошмару є гарною ідею, про яку вони, мабуть, думали самі.
Інструкція зі зміни кошмару іноді зустрічає легкий опір. У поодиноких випадках пацієнт із кошмаром може чинити опір, заявляючи, що зміна сновидіння "не може бути зроблена, тому що це те, що трапилося зі мною" або "це був мій сон, як я можу його змінити?". Зміни можуть набувати різних форм; не існує жодної конкретної схеми зміни, яка була б ефективніша за іншу, хоча модель "змінити це будь-яким способом, який здається вам правильним" є більш дієвою, ніж звуження рамок (пропозиція змінити кошмар на щось позитивне чи тріумфальне). Ширша інструкція "змінити це будь-яким способом, який здається вам правильним" залишає відкритим психологічне вікно, через яке пацієнт може на додаток інтуїтивно побачити багаторівневі розв'язання інших емоційних конфліктів або, можливо, як частину розв'язання кошмару. Деякі люди змінюють дрібні деталі у сновидінні, тоді як інші розробляють нову історію. Не дивно, що дуже важливим активним інгредієнтом РО виявиться можливість возз'єднатися з природною людською здатністю маніпулювати та змінювати образи у свідомості.
