Психологический порлат Psy-practice

ЩО МОЖЕ СТАТИ НА ЗАВАДІ СПІЛКУВАННЮ ПРИ ПСИХІЧНІЙ ТРАВМІ ТА ПТСР?

➡ Потужне почуття відокремлення. Знаходячись у своєму власному світі людині, яка перебуває в режимі «бий/тікай/завмри», важко збагнути, як вона виглядає для співрозмовника та складно зрозуміти точку зору іншої людини. Людині з психічною травмою та ПТСР важко передбачити реакцію інших людей, а іншим важко зрозуміти, що вона говорить. Відчуття “я не належу до їхнього світу”, означає, що для спілкування треба подолати велику дистанцію. Інколи ця відстань здається людині з психічною травмою та ПТСР нездоланною.  

➡ Неможливість встановити емоційний зв’язок. Труднощі створення атмосфери зв’язку на початку розмови через заціпеніння та відсутність афекту означає, що спілкування може легко і швидко розвалитися.

➡ Гіперчутливість. Надзвичайна чутливість до тону голосу, жестів та виразу обличчя іншої людини, до того, чи груба вона, чи слухає, чи уважна тощо, примушує переривати спілкування з найменшого приводу (“вона радісна”, “він близько до мене підійшов, “вони гучно розмовляють” тощо). Крім того, чутливість до стандартів поведінки, які демонструють надійність, чутливість до зради та порушення довіри означає, що людина може вийти з ситуації, якщо хтось поводиться нижче за рівень її стандарту.

➡ Лють. Схильність відчувати раптовий, непереборний гнів (реакція боротьби), виражений чи пригнічений, може призвести до того, що спілкування закінчиться негативно (наприклад, сварка, обривання стосунків, бійка).

➡ Жорсткість. Коли людина не хоче відступати від своєї ідеї чи позиції щодо того, що має/мало/ статися, це може стати на заваді спілкування. Жорсткість щодо конкретних речей, які важливі для неї, — це її спосіб запобігти будь-якій небезпеці. Це спосіб повернути контроль, який вона втратила під час травматичної ситуації.

 ➡ Проблеми з обробкою інформації. Іноді, слухаючи й кажучи, людина з психічною травмою та ПТСР може проґавити якийсь фрагмент інформації, і їй потрібно нагадати, що це за фрагменти, витратити час на те, щоб вона побачила зв’язки.

 ➡ Під час розмови людина може не одразу дійти рішення. Їй може знадобитися час для запису деяких моментів, щоб після розмови вона могла повністю обробити й повернутися до партнера по спілкуванню зі своїм рішенням. Потрібен також час, щоб дійти висновку та прийняти рішення після отримання великої кількості інформації.

 ➡ Проблеми з організацією інформації. Іноді інформація, якої ділиться людина виглядає безладною та надмірно хаотичною, щоб співрозмовник міг її сприйняти. Іноді люди плутають речі, навіть якщо вони їх упорядкували перед початком розмови. Якщо вони нервуються, вони легко заплутуються і потрібен час, щоб людина могла дати раду своїм думкам. Інколи люди з психічною травмою та ПТСР можуть заплутатись із порядком надання інформації − спочатку повідомляють про деталі й лише потім про контекст.

 ➡ Проблеми із пам’яттю. Іноді люди з психічною травмою та ПТСР можуть втратити хід думок і забувають, що хотіли сказати чи які цілі вони переслідували, коли збиралися спілкуватися. Інколи для пригадування потрібен тривалий час.

Понравилась публикация? Поделись с друзьями!

Написать комментарий

Возврат к списку