Сексуальне насильство в дитинстві негативно впливає на подальше сексуальне життя дорослих. Проблеми в основному виявляються в наступних областях: негативне сексуальне самосприйняття, безладна сексуальна поведінка, сексуальна незадоволеність, короткострокові стосунки з партнером, сексуальні фобії, повторна віктимізація, проблемний статевий акт, нездатність отримати задоволення або розслабитися під час статевого акту, відсутність сексуального інтересу, відсутність бажання сексу, негативне ставлення до сексу та власного тіла, переживання плутанини у сексуальній ідентичності, сплутаність сексуальних очікувань, непередбачуваність емоційних наслідків сексуальних контактів, та негативні емоції стосовно сексу та інші сексуальні дисфункції (страх, гнів, безсилля, безпорадність тощо).
У людей з історією сексуального насильства може бути великий репертуар сексуальних фантазій, ризиковані сексуальні настанови, нав’язлива мастурбація та часті сексуальні контакти з різними партнерами. Найпоширенішими сексуальними проблемами у людей, які зазнали сексуального насилля в дитинстві є:
➡ Гіперсексуальність
“В молодості я перепробувала все — алкоголь, наркотики, виснажливу працю, спорт, я вивчала філософію та математику, щоб відчувати інтелектуальне навантаження. Найменше мені подобався алкоголь. Наркотики мене все ж таки лякали, багато стрьомних людей навколо наркотиків. Робота — вже краще, мені подобається працювати до сьомого поту, мені спокійніше. Філософія і математика — чудові розвантажувачі, вони чудово заспокоюють. Але найбільше мене заспокоює секс. Нічого не можу з цим вдіяти. Я не люблю відверту жорстокість. Хоч я експериментувала з цим. Тоді було багато різних, здебільшого хворих на голову чоловіків. Мені подобається тривалий секс, по кілька годин, різні способи, різні переживання. Я знайшла лише одного чоловіка, який все робить так, як мені треба, але він одружений. Я часто мастурбую, коли він недоступний. Прошу його надіслати мені кілька повідомлень, які мене збуджують. Мені подобається проникати в його життя, я пишу йому в той час, коли знаю, що він святкує день народження своєї доньки, пишу йому потворні й збуджуючи речі, надсилаю свої оголені фото. Мені здається, що він відчуває, що у мене є якийсь секрет, я не маю наміру розказувати, що відбувалося в моєму дитинстві, зрештою він ніколи не стане моїм партнером по життю, я боюсь, що ця інформація відштовхне його. Мені здається, що він має сексуальні почуття до своєї доньки. Але я вірю, що він їй не робить нічого злого. Для злого і потворного у нього є я. Я соромлюсь просити у інших чоловіків робити зі мною те, що робить він. А він добре відчуває мої потреби. Він називає мене «потворною». Це ненормально, але іноді я буваю в такому стані, що готова відтати життя за те щоб бути потворною, чути, що я потворна, робити потворні речі. Але є те, про що він не здогадується: я хочу його дружину, ця фантазія мене дуже збуджує. Я хочу бути ним”*
➡ Амбівалентна сексуальність
«Після сексу з тим хлопцем, якого я благала бити й принижувати мене, мне страшенно мучила совість, я боялась його десь зустріти, на якийсь час я загубилась у їжі та наркотиках, після цього я почала багато працювати, сіла на дієту, кинула наркотики. Я присяглася не робити більше нічого подібного. Я прагнула нормальних стосунків, але як тільки я знову сходилася з хлопцями я просила, щоб вони мене били, гвалтували, принижували. Деякі речі, які я робила були дикі, я втрачала всі межі. Я не знаю, що таке межі».
➡ Гіпосексуальність
“Я його люблю. Але не люблю бачити його збудженим. Він стає ніби іншою людиною. Я просто маю терпіти. Інколи я думаю: “Для чого мені це? Я можу без нього”. Але все ж таки я його люблю, тому я залишаюсь. Мені потрібно навчитися переживати секс спокійніше. Хоч я вмію відключатися під час сексу, але я б хотіла ще менше знати, що він зі мною робить”.
Гіпосексуальність передбачає, що сексуальна відповідь постійно стримується, зазвичай супроводжується низькою ініціативною поведінкою; в той час, як гіперсексуальність є результатом низького порога сексуальної відповіді. Імпульсивність, порушення правил або прагнення до інтенсивних відчуттів можуть супроводжувати гіперсексуальність, на відміну від ригідності, надмірного контролю, дистанціювання від інших та занурення в себе у стриманих людей із гіпосексуальністю.
Амбівалентність в даному контексті означає одночасне переживання завмирання/огиди та одержимості сексом. Така людина бажає ніжності та сексу і водночас відчуває огиду та неприйняття сексуальності. Іноді люди, які зазнали насилля бажають насильства і тортур, атмосфера сексуального зближення може бути повністю пронизана насильством. Сексуальна амбівалентність передусім пов’язана з динамікою насильства. У людей, які тривалий час зазнавали насильства з боку людини, яка мала б забезпечити безпеку та любов, амбівалентність під час насилля була набагато вищою. У зв’язку з цим люди відчувають провину, начебто вони брали участь у насильницьких діях, бо в якомусь сенсі їм навіть «подобалося», що вони були близькими в такий спосіб.
«Я маю визнати, що згодом я йшла до нього сама. Сама шукала близькості. Я вважаю його винним, він мене розбещував, але він не мене не ґвалтував, я сама цього захотіла. Він так і сказав: «Я винний перед тобою, але не за те, що сталося сьогодні, це ти обрала сама». Я шукала ще зустрічі з ним, але він не хотів мене бачити. Він одружився, у нього все добре. Я сумую за ним досі. Я винна перед ним, я звабила його і він вчинив злочин. Це мій злочин. Кожного разу, коли я маю добрий секс я відчуваю себе злочиннницею. Тоді я відштовхую чоловіків.»
Наруга над тілом та душею дитини — один із найгірших вчинків, на який здатна людина. Таке зловживання шкодить незалежно від того, чи було воно одноразовим, чи повторювалося протягом тривалого періоду. Сексуальне зловживання залишає по собі рани, які продовжують боліти й впливати на сьогодення. Терапія для осіб, які пережили насильство в дитинстві, допомагає усвідомити реальність насильства та поставити його на належне місце — у минуле, задля того, щоб не бути жертвою у теперішньому та майбутньому.
