Психологический порлат Psy-practice

ДОПОМОГА ЛЮДИНІ З ТРАВМАТИЧНИМ ДОСВІДОМ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ

СПІЛКУВАННЯ/ВЗАЄМОДІЯ
Не тисніть на свого близького, щоб він заговорив. Людям з ПТСР може бути дуже важко говорити про свій травматичний досвід. Тиск з боку інших може навіть погіршити їхнє самопочуття. Натомість дайте зрозуміти, що ви готові вислухати, коли близька людина захоче поговорити.
Робіть з близькою людиною “нормальні” речі, які не мають відношення до ПТСР чи травматичного досвіду. Заохочуйте вашу близьку людину шукати друзів, займатися хобі, які приносять їй задоволення.
Дозвольте вашій близькій людині взяти на себе ініціативу, а не вказуйте, що їй робити. Всі люди з ПТСР різні, але більшість інстинктивно знають, що допомагає їм почуватися спокійно та безпечно. Прислухайтеся до порад близької людини, як найкраще забезпечити їй підтримку та спілкування.
Будьте терпеливі. Відновлення – це процес, який потребує часу та часто супроводжується невдачами. Головне - зберігати позитивний настрій та підтримувати свою близьку людину.
Дізнайтесь більше про посттравматичний стресовий розлад. Чим більше ви знаєте про посттравматичний стресовий розлад, тим краще ви зможете допомогти своїй близькій людині, зрозуміти, що вона переживає.
Прийміть (і чекайте) на змішані почуття. Коли ви проходитиме через емоційні випробування, будьте готові до складних почуттів - деякі з них ви ніколи не захочете визнати. Пам'ятайте, що інколи ви відчуєте образу та гнів на близьку людину, але це не означає, що ви її не любите.
Людині з ПТСР може знадобитися знову і знову говорити про травмівну подію. Це частина процесу зцілення, тому не піддавайтеся спокусі сказати близькій людині, щоб вона перестала згадувати минуле і рухалася далі. Натомість запропонуйте поговорити стільки разів, скільки потрібно.
Деякі речі, які каже вам ваша близька людина, може бути дуже важко слухати й прийняти. Це нормально, що вам може не подобатися те, що ви чуєте, але важливо поважати почуття близької людини. Якщо ви здастеся близькій людині осудливим, або зляканим вона навряд відкриється вам знову.
Пастки у спілкуванні, яких слід уникати. Не треба...
-Давати прості відповіді чи легковажно говорити близькій людині, що все буде добре.
-Не дозволяти близькій людині говорити про свої почуття чи страхи.
-Пропонувати непрохані поради або говорити близькій людині, що вона повинна робити.
-Звалювати всі свої проблеми у стосунках або в сім'ї на посттравматичний стресовий розлад вашої близької людини.
-Принижувати, применшувати або заперечувати травматичний досвід вашої близької людини
-Ставити ультиматуми, погрожувати чи висувати вимоги.
-Змушувати вашу близьку людину відчути себе слабкою, тому що вона справляється не так добре, як інші.
-Говорити близькій людині, що їй пощастило, що все могло бути ще гірше.
-Замінювати її досвід та почуття своїм досвідом чи почуттями.
Створіть розпорядок дня. Структура та передбачуваний розклад можуть повернути почуття стабільності та безпеки людям з ПТСР.
Мінімізуйте стрес удома. Постарайтеся зробити так, щоб у вашої близької людини було місце, час для відпочинку та релаксації.
Говоріть про майбутнє та будуйте плани. Це може допомогти протистояти поширеному серед людей із ПТСР відчуттю, що їхнє майбутнє обмежене. Але не наполягайте на далекосяжних планах, це може викликати непорозуміння.
Виконуйте свої обіцянки. Допоможіть відновити довіру, показавши, що вам можна довіряти. Будьте послідовні та виконуйте свої обіцянки.
Підкресліть сильні сторони вашої близької людини. Вказуйте на всі позитивні якості та успіхи вашої близької людини.
Шукайте способи розширити можливості вашої близької людини. Замість того, щоб робити за неї те, що вона може зробити сама, краще зміцнити її впевненість і довіру до себе, надавши їй більше можливостей вибору та контролю.
СИМПТОМИ/НАСЛІДКИ ТРАВМИ
Передбачати тригери та керувати ними. Тригер - це будь-що: людина, місце, предмет або ситуація, які нагадують про травму і викликають симптом ПТСР, наприклад, спогад. Іноді тригери очевидні. В інших випадках може знадобитися деякий час, щоб визначити їх та зрозуміти, наприклад, пісня, яка грала в момент травматичної події, і тепер ця пісня або навіть інші пісні в тому самому музичному жанрі є тригерами. Аналогічним чином, тригери не обов'язково мають бути зовнішніми. Внутрішні почуття та відчуття також можуть викликати симптоми ПТСР.
Загальні зовнішні тригери ПТСР
-Візуальні, звукові чи нюхові стимули, пов'язані з травмою.
-Люди, місця чи речі, які нагадують про травму.
-Дати або час, наприклад, ювілеї або певний час доби.
-Природа (певні типи погоди, пори року тощо).
-Розмови або висвітлення у ЗМІ про травмівні або негативні події.
-Відносини, сім'я, школа, робота, гроші, тиск чи суперечки.
-Похорон, лікарні чи медичне обслуговування.
-Мова
Загальні внутрішні тригери ПТСР
-Фізичний дискомфорт, такий як голод, спрага, втома, нездужання та сексуальна незадоволеність.
-Будь-які тілесні відчуття, що нагадують про травму, включаючи біль, старі рани та шрами або схожа фізична травма.
-Сильні емоції, особливо відчуття безпорадності, відсутності контролю.
-Почуття до членів сім'ї, включаючи змішані почуття любові, вразливості та образи.
Розмова з близькою людиною про тригери ПТСР. Запитайте свою близьку людину про те, що вона робила у минулому, щоб відреагувати на тригер, що, як їй здавалося, допомогло/не допомогло. Потім поміркуйте над спільним планом дій, як ви реагуватимете в майбутньому. Вирішіть з вашою близькою людиною, як ви повинні реагувати, коли їй сниться кошмар. Наявність плану дій зробить ситуацію менш страшною для вас обох.
Як допомогти людині, яка знаходиться під впливом травмівних спогадів або переживає панічну атаку. Під час спогадів люди часто відчувають дисоціацію, ніби вони відокремлені від власного тіла.
Допоможе все, що ви можете зробити, щоб "заземлити".
-Скажіть близькій людині, що в неї спогади, і що, хоча вони здаються реальними, подія не повториться.
-Орієнтуйте на навколишнє середовище (наприклад, попросіть оглянути кімнату та описати вголос те, що вона бачить).
-Уникайте різких рухів та всього, що може налякати.
-Запитайте/попередьте, перш ніж торкатися людини. Дотики або обійми можуть змусити людину відчути себе в пастці, що може призвести до ще більшого збудження та навіть насильства.
Слідкуйте за ознаками того, що ваша близька людина гнівається, наприклад, стискає щелепи або кулаки, говорить голосніше або стає збудженою. Вживайте заходів, щоб розрядити атмосферу, як тільки ви помітите перші тривожні ознаки.
Намагайтеся зберігати спокій. Під час емоційного сплеску намагайтеся зберігати спокій. Це дасть зрозуміти вашій близькій людині, що вона в "безпеці".
Дайте людині простір. Уникайте натовпу, це може змусити травмовану людину відчути загрозу.
Запитайте, чим ви можете допомогти. Наприклад: "Чим я можу допомогти тобі прямо зараз?" Ви також можете запропонувати взяти тайм-аут або змінити атмосферу.
Безпека понад усе. Якщо людина засмучується ще більше, попри на ваші спроби її заспокоїти, йдіть з дому або запріться в кімнаті.
Викличте поліцію, якщо ви побоюєтеся, що ваша близька людина може завдати шкоди собі чи іншим.
ПРОФЕСІЙНА ДОПОМОГА
Підтримуйте терапію. Попри важливість вашого ставлення та підтримки, їх зазвичай недостатньо. Багатьом людям, які пережили травму, потрібна професійна допомога. Але говорити про це може бути неприємно та важко. Дочекайтеся відповідного моменту, щоб висловити свої думки щодо професійної допомоги. Не порушуйте цю тему під час сварки або в розпал кризи. Будьте обережні у виразах. Уникайте всього, що може натякнути ніби ваша близька людина "божевільна". Поставтесь до професійної допомоги в позитивному, практичному ключі: терапія - це спосіб освоїти нові навички, які можна використовувати для розв'язання різних проблем, пов'язаних з ПТСР.
Наголосіть на перевагах. Наприклад, терапія може допомогти стати більш незалежними та контролювати себе. Також вона може допомогти зменшити тривогу та уникнення, які заважають робити те, що хоче ваша близька людина.
Зосередьтеся на конкретних проблемах. Якщо ваша близька людина замовкає, коли ви говорите про посттравматичний стресовий розлад або консультування, зосередьтеся на тому, як терапія може допомогти у розв'язанні конкретних проблем, таких як управління гнівом, тривожність або проблеми з концентрацією уваги.
Визнайте труднощі та обмеження терапії. Дослухайтесь до думок, побоювань та ставлення щодо терапії. Не заперечуйте сумніви вашої близької людини. Наприклад, ви можете сказати: "Я знаю, що терапія - це не швидкі чи чарівні ліки, і пошук відповідного терапевта може зайняти деякий час. Але навіть якщо це трохи допоможе, це буде того варте".
Зверніться за допомогою до людей, яких ваша близька поважає і яким довіряє. Людина з ПТСР може бути більш відкритою для консультацій, якщо ідея походить від когось іншого. Наприклад, запропонуйте їй звернутися до лікаря або поговорити з конкретним другом, учителем, тренером чи релігійним лідером. Порадьте своїй близькій людині приєднатися до групи підтримки. Спілкування з іншими людьми, які пережили аналогічний травматичний досвід, може допомогти деяким людям з ПТСР відчути себе менш самотніми.
ВЛАСНІ ПОТРЕБИ
Подбайте про себе. Дозволити ПТСР члена вашої сім'ї домінувати у вашому житті, ігноруючи власні потреби - вірний шлях до вигоряння. Крім того, слухаючи розповіді про травму або зазнаючи впливу тривожних симптомів, у вас можуть розвинутись власні симптоми травми. Чим більш виснаженим і пригніченим ви почуваєтеся, тим вищий ризик того, що ви станете травмованим. Для того, щоб мати сили бути поряд з близькою людиною протягом тривалого часу і знизити ризик вторинної травматизації, ви повинні дбати і доглядати за собою.
-Подбайте про свої фізичні потреби: висипайтеся, займайтеся спортом, правильно харчуйтеся та стежте за станом здоров'я.
-Створіть власну систему підтримки. Спирайтеся на інших членів сім'ї, надійних друзів, свого психолога, групу підтримки або релігійну громаду. Розмова про свої почуття і про те, що ви переживаєте, може бути дуже корисною.
-Знайдіть час для свого життя. Не відмовляйтеся від друзів, хобі чи занять, які приносять вам радість.
-Розподіліть відповідальність. Попросіть інших членів сім'ї та друзів про допомогу, щоб ви могли відпочити.
-Встановіть межі. Будьте реалістами щодо того, що ви можете дати та на що можете вплинути.

Понравилась публикация? Поделись с друзьями!

Написать комментарий

Возврат к списку