Зважаючи на далеко не просту ситуацію, яка склалась у світі в 2020-му році варто трішки поговорити про психологію натовпу. Ми стоїмо на порозі велетенського суспільного невдоволення, яке може вилитись в агресивну реакцію людей в різних соціальних ситуаціях. В тій чи іншій мірі масові протести можуть траплятися в різних частинах світу з особливо гострими наслідками для цілих держав саме в теперішній період.
Відомий французький психолог та соціолог Гюстав Ле Бон колись сказав: «В натовпі людина опускається на кілька ступеней нижче розвитку цивілізації». Маючи на увазі те, що людина примітивізується, повертається до тваринних проявів поведінки та стає непередбачуваною у своїй агресії та вчинках, часто спрямованих на руйнування.
Під час масових протестів в натовпі часто починають розчинятися норми суспільної моралі і як картковий будиночок розсипаються заборони та стриманість. Це можна спостерігати протягом всієї історії людства, особливо в кризові та голодні періоди: коли одних правителів змінювали іншими (Велика Французька Революція, Революція 1917-го року та багато інших), коли спортивні вболівальники розгнівані програшем улюбленої команди та беруться руйнувати все підряд на своєму шляху.
Відчуття анонімності зростає у великому натовпі людей і воно може давати впевненість у безкарності та ілюзорності соціальних норм. Людина, яка ніколи не вчинила б якихось дій за звичайних умов, може наважитись на ці дії спостерігаючи за деструктивною поведінкою людей, які її в даний момент життя оточують. Індивідуальна відповідальність за власні дії переноситься на групу людей, в якій знаходиться персона. Побачивши як всі навколо займаються вандалізмом, грабунком чи трощею людина деперсоналізується немов відмовляючись від власної особистості на користь натовпу. Це може призвести до фатальних наслідків і багато психологів пояснюють цей феномен ефектом соціального доказу.
Для того, щоб якась негативна емоція стала пріоритетною для великої кількості людей потрібно, щоб відбулось так зване емоційне зараження. Іноді його називають циркулярною реакцією. Найпростіше отримати подібний результат, коли велика кількість людей знаходиться разом в одному місці одночасно. Чим більше першочергових переносників якоїсь емоції в натовпі тим швидше вона може розповсюдитись на більшість членів цієї групи. Циркулярна реакція стає можливою на основі психологічного ефекту соціального доказу. Суть ефекту полягає в тому, що чим більше людей навколо схильні приймати якийсь стиль поведінки, емоції, лозунги і т.д. тим більше ми прийматимео їхню поведінку, точку зору, емоції за власні і проявлятимемо їх.
Про цей ефект було відомо доволі давно і ще в 3 ст. до н.е. його використовували так би мовити «на благо». Так грецький драматург-комедіограф Філемон наймав проти свого конкурента Менандра так званих клакерів. Хто не знає- це спеціально навчені і розставлені в різних частинах залів, театрів, концерт-холів люди, завдання яких заразити натовп слухачів або спостерігачів певними емоціями.
Так після завершення виступу якогось артиста клакери одні з найперших кричать своє «Браво!», плескаючи в долоні, або ж вигукують громослівне «Бу!» чи «Фу!», в залежності від замовлення клієнта. Вони здатні як возвеличити виступ того чи іншого артиста, так і знищити його кар’єру після цього виступу. Феномен клакерів широко використовували в 19 ст., а уже в середині 20 ст. він начебто втратив свою значущість.
Знаходячись в натовпі і потрапивши під дію психологічного ефекту соціального доказу в 1982 р. на стадіоні Лужники кілька тисяч футбольних вболівальників кинулась до одного виходу зі стадіону. Побачивши, що всі люди йдуть тільки до одного виходу залишки вболівальників також кинулись туди, в результаті чого металева драбина та деякі опори стадіону не витримали. В результаті давки загинуло 66 людей. Ця трагедія стала однією з найдивніших та найбільшцікавих для дослідників також. Звісно багато питань виникало і до організації матчу, але це вже зовсім інша історія.
Опинившись в натовпі людей, панічно він налаштований чи агресивно, намагайтесь якомога швидше покинути його. Не потрібно слідувати за натовпом, оскільки це не завжди хороша ідея, а дуже часто і навпаки. При цьому дуже важливо втриматись на ногах. Можна виставити лікті в боки, щоб зберегти простір перед собою, бажано захищати грудну клітину, щоб зменшити ймовірність задухи. При падінні якомога швидше піднятись використовуючи одяг та ноги людей, які вас оточили. Зберігайте холодну розсудливість і пам’ятайте, що натовп любить гасла. Вміло використавши цей прийом ви можете врятувати своє життя і можливо життя інших людей.
Пам’ятайте, що ефект соціального доказу можна використовувати також як для корисних, так і для життєвонеобхідних цілей, як це трапилося 1938 р. на трибуні паризького національного велодрому. Саме тоді під час спортивної події на одній із трибун виникла пожежа. Її вдалося вчасно ліквідувати, проте натовп із 10 тисяч людей уже був охоплений панікою і кинувся до єдиного виходу зі стадіону. На щастя, в панічному натовпі опинилися двоє психологів, які втримавшись на ногах, зорієнтувались і почали одночасно кричати одне й те саме гасло. (Пам’ятаємо, що натовп любить лозунги і чим вони простіші-тим краще). Тоді гасло психологів підхопили інші люди і через короткий проміжок часу давка припинилася. Психологи кричали: "Не штовхай!"
Якщо інформація була вам корисною-ставте лайки, коментуйте та поширюйте її в соцмережах. Для вас це питання однієї хвилини, а для мене-можливість бути почутим тими людьми, кому це дійсно потрібно. Будьте щасливими та пам’ятайте про існування власної особистості, особливо у натовпі. Давайте зберігати спокій, зробимо наше теперішнє приємним і разом створимо таке тепле і світле майбутнє.