Професійні деформації-це особливості поведінки людини пов'язані із тривалим виконанням певного виду діяльності. Часто поняття професійних деформацій переплітаються, а іноді навіть плутаються із професійними акцентуаціями. Останні навіть більше цікавлять деяких психологів, аніж особливості поведінки.
Професійні акцентуації-це, грубо кажучи, зміна характеру людини, її емоційно-вольової сфери у зв'язку з виконанням певного виду діяльності. Професійні деформації, так само як і професійні акцентуації, покликані для того, щоб адаптувати людину до певного виду діяльності і зробити таку діяльність легшою для конкретної людини у момент виконання цієї діяльності.
Першочергова мета є хорошою та благородною, оскільки як професійні деформації так і акцентуації дійсно допомагають людині швидше, а іноді якісніше виконувати свою роботу. Проте проблеми в житті людини починаються тоді, коли свої набуті зміни вона забирає зі своєї роботи до особистого життя.
Друзі, батьки, чоловік, дружина та найближчі до такої персони люди зустрічаються із новими для себе особливостями поведінки та емоційної сфери від давно знайомої людини. Вони зустрічаються із бар'єром нерозуміння та супротиву. Ще кілька місяців тому ця людина була зовсім не такою. Вона по-іншому говорить, по-іншому мислить та поводить себе зовсім по-іншому.
В той же час сама людина не помічає змін, які відбулись із нею, проте, найчастіше, помічає зміни у відносинах з іншими людьми. Інші, на її думку, почали безпідставно віддалятись: не відповідають на дзвінки, уникають зустрічей та контакту. Ніхто не підкаже цій персоні, що можлива причина погіршення зв'язків із оточенням прихована у нових набутих якостях та особливостях поведінки, пов'язаних із професійною діяльністю.
Найчастіше психологи наводять приклади слідчих, які починають підозріло контактувати із новими людьми, чи вчителів, які прийшовши додому, продовжують "вчити" вже не дітей, а власну родину, батьків чи чоловіка..
Особисто я через діяльність на різних роботах зустрічав різні прояви професійних деформацій та акцентуацій, проте є деякі приклади, які, на мою думку, були найяскравішими.
Я зустрічав цинічних психологів, які одягали маску байдужості до інших людей. Варто розуміти, що психологи часто контактують з глибокими переживаннями та емоціями, дуже часто особливо болючими та важкими. Через це в деяких спеціалістів могла сформуватись певна відстороненість від емоцій інших людей. Це допомагає вберегти власну психіку від емоційних потрясінь, проте чи допомагає воно в професійній діяльності-питання відкрите.
Я зустрічав холодних людей, які не хотіли знайомитись, товаришувати, або ж просто підтримувати нормальні стосунки. Це, наприклад, було на скотобійні, де людям доводилося щодня мати справу із ножем та проливанням крові. Звісно емоційність та приязність були б небажаними для такої роботи, оскільки можна прив'язатись до істоти, яку за професійними обов'язками мусиш вбити.
Я зустрічав продавців на ринку, які після закриття базару йшли додому і багатьом перехожим, друзям, або ж знайомим намагались продати бодай щось, бодай якось. Розмови з такими людьми в будь-якому місці і в будь-який час дуже часто зводились до обговорення товару та ціни за нього.
Звісно як професійні деформації , так і акцентуації допомагають виконувати певну діяльність іноді швидше, а іноді-якісніше. Проте вони часто заважають налагоджувати та підтримувати контакт із близькими нам людьми.
Люди покидають нас, а ми з розгубленим виразом обличчя, будучи вчителем, чи слідчим, чи медиком, чи м'ясником, чи навіть психологом, намагаємось зрозуміти в чому причина такої втечі та не знаходимо відповідь.
Найкраще для людини- це вміти розмежовувати професійну діяльність від особистого життя та залишати навіть найулюбленішу роботу, вибачте за тавтологію, на роботі. Гармонія повинна зберігатися у кожному житті і де, як не вдома, відпочивати від особливостей власної професії, та акцентуацій, які виникли на ній.
Якщо інформація була вам корисною-ставте лайки, коментуйте та поширюйте її в соцмережах. Для вас це питання однієї хвилини, а для мене-можливіть просунути власну сторінку та бути почутим тим, кому цей текст дійсно потрібен.
