-
Потреби, пов'язані з існуванням - заробітна плата, додаткові пільги, безпечні умовами праці.
-
Соціальні потреби - визнання і відчуття належності до певної групи в суспільстві, відносини з колегами і керівниками, сімейні і дружні зв'язки.
-
Потреби росту – використання навиків і здібностей. Робота пов'язана з пошуком нестандартних рішень, автономна і вимагає творчого підходу.
Моя улюблена частина це про розчарування, тому розберемось із фрустрацією. Є 4 принципи значимості мотивів:
1. Класична гіпотеза фрустрації: домінує незадоволена потреба. Тут все просто, якщо ми спраглі, голодні, то ми думаємо про їжу чи воду в першу чергу і всі інші потреби відійдуть на другий план, доки ця потреба не буде задоволена нами.
2. Гіпотеза регресії фрустрації: якщо потреба не задовольняється, починає домінувати потреба, що займає нижчий ієрархічний рівень. Всім добре відоме "заїдання" - ми хочемо любові, але наші стосунки не клеяться або нас хтось покинув чи зрадив, зробив нам боляче - потреба в їжі ніби каже нам "не переживай, я готова заповнити ту пустоту, де колись була любов, турбота, ніжність."
3. Гіпотеза прогресії задоволеності: задоволення потреби активізує потребу вищого рівня. Коли ми в безпеці, нам не потрібно переживати про те, що нам їсти, пити, ми можемо зосередитись наприклад на своєму особистісному розвитку, навчанні, медитації та ін.
4. Гіпотеза прогресії фрустрації: фрустрація (переживання поразки) може сприяти росту особистості та активізувати вищі потреби. Скажімо, певна наша потреба вступає у конфлікт і не може бути задоволена - любов без відповіді. Оскільки ми не можемо її задовольнити, то можемо, наприклад, обрати шлях багато працювати та досягати на роботі. Доволі часто жінки або чоловіки, які не мають стосунків або не можуть мати дітей, заміщують цю потребу прекрасно реалізовують себе на роботі та досягають великих висот.
