Моралізаторство ЗМІ. Подвійна система цінностей

Весною минулого року різні ЗМІ в Україні активно розповсюджували новину про затриману в ОАЕ за порушення місцевих законів моралі групу молодих дівчат з України. Дівчата, серед яких були і громадяни інших держав, приймали участь в оголеній фотосесії для якогось журналу. Повідомлялось, що за місцевими законами робити подібні фотосесії заборонено і дівчатам загрожує великий штраф чи навіть реальний тюремний термін. Першочергова новина, яку я побачив у соцмережах звучала так «У Дубаї затримали 11 голих українок. Як їх можуть покарати?» Як вам заголовок?
⠀
Справа в тому, що апеляція до теми сексуальності-це універсальний спосіб привернути людську увагу. У багатьох людей одна згадка слова «секс» викликає підвищену активність вегетативної системи у вигляді пітливості та почервоніння обличчя, а іноді супроводжується відчуттям сором’язливості.
⠀
У свій час Зігмунд Фрейд на основі теорії лібідо (енергії життя або сексуальної енергії) розпочав справжню революцію у сфері психології та суспільної моралі, вбачаючи в ній початок всього завдяки чому і заради чого живе людина. Згодом він змінив власну думку, додавши до Еросу (потяг до життя), як найважливішого потягу в житті людини, ще й Танатос (потяг до смерті), втім це зовсім інша історія.
⠀
Повернемося до новини про затриманих українок. Здавалося б, що у сучасному світі уже давно нікого не здивуєш наявністю фотосесій у подібному жанрі, відповідних модельних агенств та навіть професій. Проте, як виявилось, українського споживача інформації ця новина збурила неабияк.
⠀
Більше того, журналісти зробили усе, щоб розбурхати уяву людей, закладаючи в їхні голови думки, що це була не просто фотосесія. Суспільний хейт, який піднявся на фоні був пов’язаний зі специфічною формою, в якій ЗМІ подавали цю новину. А подавали вони її, як ви уже здогадались, апелюючи до суспільної моралі.
⠀
Побачивши масовий резонанс журналісти продовжили висвітлювати цю тематику. Стрічка, насичена різними новинними групами, висвітлювала цю новину в соцмережах. Медіа звертались до почуттів громадян, знесилених пандемією та війною і все ще закритих в межах карантинних обмежень та кордонів своєї держави. Мовляв, поки ви тут сидите зі своїми обмеженнями та злиднями дехто катається на верблюдах, гріється на сонечку та їсть заморські продукти «за певну плату». Всі ці посилання давалися людям заради резонансу та привертання уваги. Як наслідок - виникав суспільний осуд та агресія.
⠀
Дійшло до того, що з’явилася новина «Журналісту вдалось розшукати брата однієї з моделей і розпитати чи знала сім’я куди поїхала їхня дівчина та чим там займалася». Мушу зауважити, що спочатку річ йшла про фотосесію, а все інше-продукт суспільної уяви та закликів до моралі від ЗМІ . Брат дівчини запевнив, що сім’я не знала чим займається українка, дівчина нібито поїхала на відпочинок і т.д. При цьому медіа почали акцентувати увагу на тому як моделі проводили дозвілля, чим вони харчувалися і т.д. 
⠀
Невдоволення в соцмережах зростало. Нагадаю, що в жорстких карантинних та фінансових обмеженнях люди перебувають під постійним стресом. В нормальних проявах ситуативний стрес необхідний людині для подолання життєвих труднощів, постановки цілей та діяльності. Тривалий безперервний стрес патологічно впливає на психіку, що в свою чергу обмежує людину в адекватних поведінкових реакціях та емоційних проявах.
⠀
Деякі новинні групи пішли далі, зливаючи у вільний доступ імена та фотографії затриманих українок. Тепер об’єкти суспільного осуду стали адресними. Ви можете знати їх особисто, знайти в соцмережах, написати гнівний коментар особисто адресату, або ж їхнім родичам і т.д. Резонанс новини не вщухав (я продовжував читати гнівні коментарі чи то в силу професійної діяльності чи то заради розваги).
⠀
Для прикладу, під час висвітлення кримінальної хроніки вам не показують обличчя вбивці і рідко повідомляють його ім’я. Натомість світлини жертви показують доволі часто, немов би натякаючи тим, хто дивиться, що жертва може бути такою ж як і ти. Бійся! Поводься скромно! Не гуляй з поганими хлопцями і т.д. Все це пов’язано із апеляціями до людських страхів, але це тема для окремого висвітлення.
⠀
Звідусіль вилазять підсвідомі меседжі, які люблять зашифровувати ЗМІ, чи то заради популярності новини, чи то на замовлення тих, кому певні настрої суспільства можуть бути корисними. Медіа показують «моральність». Та чи насправді вони моральні в тій мірі як нам показують? Навіщо вони це роблять і звідки це виникло? Давайте розбиратися!
⠀
Доступ людей до інформації через посередників має доволі давню історію. Ще в часи древнього Риму існував аналог щоденної газети «Щоденні справи римського народу», який власноруч писався на великих сувоях. Для заможних аристократів його розносили персонально, а для інших людей вивішували на центральних площах міста. Згодом Юлій Цезар як передовий реформатор древності зрозумів важливість інформаційного впливу на людей та започаткував власний аналог газети «Діяння сенату», який карбували на дерев’яних дошках.
⠀
В серіалі "Рим" наприклад прекрасно показано як оратор публічно оголошував новини на головній площі міста. В залежності від зміни влади в місті він висвітлював події республіки в тих або інших барвах, вигідних для тих, хто в певний момент править.
⠀
В XIX ст. друковані видання в Європі набули величезної популярності. Друковану пресу почали називати «четвертою владою», підкреслюючи її значущість на фоні виконавчої, законодавчої та судової гілок влади. ЗМІ зіграли значущу роль у становленні націонал-соціалістичного режиму в Німеччині та активно використовувались Йозефом Геббельсом для підтримання політики Гітлера. В ХХ ст. радянська влада продовжувала використовувати медіа для створення картини ідеального радянського суспільства, зовнішніх імперіалістичних ворогів та великої місії народів СРСР.
⠀
Якщо раніше існування ЗМІ більше залежало від політики лояльності до тієї чи іншої влади, то з появою інтернету все кардинально змінилося. Виживання медіа в сучасному світі, де в силу існування безкінечного потоку джерел інформації конкуренція за читача, слухача та глядача носить небачений раніше характер, тепер часто залежить не так від коштів, які вливаються власниками (гроші не менш важливі), як від популярності інформаційного ресурсу, кількості переглядів та гостроти тем, які вони вибирають.
⠀
В такому контексті можна підсумувати, що в класичному значенні цього слова незалежних ЗМІ не існує. Незалежні від влади, або грошей власників медіа стають залежні від суспільної думки та настроїв соціуму. Вони грають на цих настроях заради збереження власних рейтингів та розширення популярності. Ми, як споживачі інформації, повинні пам’ятати, що за законами економіки попит формує пропозицію. Не підтримуючи несуттєві, другосортні та замовні новини, не поширюючи та не коментуючи їх ви робите великий крок в напрямку зміни інформаційного поля навколо себе та інших людей.
⠀
Поки ми захоплені неважливими речами ми не можемо впливати на речі, які дійсно є для нас важливими.  Пам’ятайте про це. У вас є змога змінювати реальність навколо себе, чому б не почати із фільтрування інформаційних джерел. Дякую, що дочитали до кінця. Будьте щасливими та грамотно інформованими!