Навіщо розвивати в собі творче мислення? Часи, коли творчість асоціювалася здебільшого з представниками мистецьких професій, на кшталт художників, письменників й акторів, які перебувають у невпинному польоту фантазії, залишились в минулому. Ми крокуємо в нове майбутнє - століття ідей, розробок та інновацій, де творчий підхід заохочується під час прийняття будь-якого рішення, починаючи від розробки бізнес-плану стартапу й закінчуючи сусідським тендером з питань найефективнішого управління будинками й прибудинковими територіями.
Сьогодні спеціаліста у будь-якій царині можна назвати свого роду митцем - і це не перебільшення. Сучасність невпинна, тож логічно, що певні слова втрачають старий зміст і набувають розширених, а часом і цілковито нових значень. Креативні навички поціновуються у кожній професії. До того ж, людина, здатна неординарно мислити, часто знаходить себе в центрі уваги й притягує до себе оточуючих завдяки оригінальному баченню світу й непередбачуваній манері висловлювання. Про творчих людей нерідко можна почути, що вони “обдаровані”, “харизматичні” та “магнетичні” - хіба не кожен з нас, бодай в глибокій таємниці, бажає, щоб саме так знайомі відзивалися про нас?
Тож давайте розглянемо кілька простеньких прийомів, спрямованих на розвиток творчого мислення, які можна практикувати незалежно від місцезнаходження.
1. “Детектив”.
Їдучі в транспорті або крокуючи вулицею, повсякчас звертайте увагу на людей, що волею обставин знаходяться поруч. Мова йде про звичайнісіньких, пересічних на вигляд громадян, одягнених у простенькі футболки й рожеві з вушками велюрові спортивні костюми. Увага-увага: будь-хто з них може виявитися агентом під прикриттям! Спробуйте подумки створити для кожної людини альтернативну історію. Хто сказав, що цей чемний, на перший погляд, білявий юнак у напрасованій тенісці ще вчора не облаштовував брови пірсингом, не носив довге волосся й брутальну футболку “Рамштайн”? Можливо, це все його серйозний і вимуштруваний батько, який повернувся з багаторічного плавання і надавав синові по шиї, побачивши його революційні вибрики. Це саме він змусив хлопця вдягнутися “як всі нормальні люди” і “не ганьбити родину”, старий нетямущий нудько!
2. “Увага на задній план!”
Цю вправу проілюструю прикладом, який підмітив один мій знайомий на фейсбуці. За його спостереженнями, “у кожної родини є світлина з відпочинку, де ви, нічого не підозрюючи, невинно прогулюєтеся на задньому плані”. Здатність помічати незаплановані деталі, які відбуваються позаду головних героїв або основного сюжету на фото, стане в пригоді, коли доведеться мислити швидко й ураховувати багато факторів під час прийняття рішень. Спробуйте - і ви одразу помітите, наскільки багатовимірний світ. Життя всюди! Життя не буває другорядним! Особливо враховуючи, що більшість фотошедеврів, на які ми натрапляємо в соціальних мережах, створюється спонтанно й невдумливо - аж ніяк не звертаючись до концепцій витримки, композиції і перспективи.
Дана вправа також неабияк розвиває почуття гумору - найпаче якщо практикуватися з другом!
3. “Нове застосування”.
Ця вправа насамперед сподобається природженим інноваторам, а також допоможе тим, хто відчаївся знайти нові ідеї для продукту або проекту.
Так само як із живими створіннями (див. Вправу 1), можна погратися з предметами, придумуючи звичанісіньким, рядовим речам нові, подекуди чудернацькі застосування. Наприклад, розрізану на дві частини пластикову пляшину з-під мінералки можна використовувати замість вазону для рослин на зразок петрушки й укропу, тим самим перетворивши підвіконня на казковий відьомський закуток з інгредієнтами для фіто-відварів. А от паличка із-під суші легко перетворюється на магічну і в разі раптового нападу злих чаклунів непогано підійде для накладання експрес-закляття на швидку руку.
4. Прокачуємо словниковий запас
Вправа на розширення лексичного діапазону.
Підмічаємо людину, предмет або явище, яке на свою голову втрапило у наше поле зору, й ставимо собі за мету назвати 10, 20 чи більше прикметників, якими можна його описати. Будьмо чесними самі з собою! Під час виконання цієї вправи вмикаємо своє відчуття мови й нещадно відмежовуємо описи, які не підходять до слова-героя нашої історії.
Наприклад, кожен, хто має досвід спілкування із вершками середньої школи, не зволікаючи скаже, що старшокласники бувають відчайдушні, чудернацькі, зухвалі, галасливі, захоплені.
Наступний рівень: характеризувати обрану людину/річ лише словами, які стосуються її виключно на даний момент. Наприклад, першака, який у день знань занурився обличчям в сусідній букет у нашпигованій спраглими до науки маршрутці, наврядчи можна назвати “зухвалим”. А от “стурбованим”, “байдужим” чи “приголомшеним” - досхочу.
5. Вигадуємо нові слова
Ще один метод розважально-лінгвістичного тренування.
Б’юсь об заклад, що всі ми частенько відчуваємо, що хочемо виразити своє ставлення до чогось або задекларувати сутність чогось, але помандрувавши закутками пам’яті, робимо висновок, що потрібного нам вислову в тлумачному словнику (з невідомих причин) не існує! Не так давно один мій товариш обізвав мене “фентезійною чаклункою”, чим я і досі (кілька годин потому) вельми сердечно пишаюся. Закинувши пошуки слова, яке б стовідсотково передавало моє розподяке захоплення, я, недовго мислячи, відвісила другові подяку за “компліментисько” - наче й з іронією, і сутність передає, і на флірт не з’їхала чоловікові на радість, і по-товариськи. Профіт!
6. Мрійте!
Процес мріяння - найпростіший спосіб отримувати насолоду обік з розвитком креативного мислення. Іще й трапляється поза нашим контролем! Створення кінофільму в думках і перенесення його на візульний простір із додаванням звукових, смакових і дотикових ефектів може стати непоганим тренуванням образного мислення, а якщо ви ще й вирішите вдатися до систематичного прокручування кінострічки, де ваша мета втілена в життя, то запуститься механізм так званої “позитивної візуалізації”. Багаторазово підтверджено, що людина, яка активно візуалізує свій емоційний і фізичний стан, коли її мета досягнута, окрім прокачування скілу креативності має вищі шанси досягти успіху (щоб дізнатися більше, гуглимо “візуалізація за Зеландом” і насолоджуємося омріяними результатами).
Як бачимо, працювати над власними творчими здібностями можна і без застосування принципів тайм-менеджменту і цнотливої самоорганізації. Усі вони нагадують гру - а ми любимо ігри. Всі ми любимо заглибитися в чарівність дитинства і час від часу споглядати драконні бої між співвітчизниками й політиками та плисти на тролейбусі повз океани тротуарів і спекотливого літа.
Приділяючи цим простим вправам хоча б десять хвилин на день, ви не помітите, як ваше мовлення стане живішим і метафоричнішим, люди почнуть заслухатися вашими образними оповідками, а незнайомці навколо раз у раз підмічатимуть таємничу посмішку на вашому обличчі. В тролейбусах усміхнених людей ой-як не вистачає!
Лілія Карденас, психолінгвіст, викладач английскої мови, письменниця, "та сама українка з ютубу з британським акцентом"
