Абсолютно нормальним є коли людина в якийсь період свого життя загубилась і шукає відповіді на питання. Хтось називає це кризами, хтось вигоранням, хтось інфантильністю…
Давайте поглянемо ближче.
Людський мозок неймовірний! В ньому стільки всього відбувається!!!
Достатньо давно ми знаємо, що розвиток мозку не зупиняється. Він постійно змінюється, міняємось і ми. Але для його гармонійного розвитку нам потрібні - інші.
Спершу батьки, вихователі, пізніше друзі, кохані і тд.
Кожен з них вкладає якусь частку в розвиток. Також, мозок вибирає що є корисним йому і потрібним, що дає йому те добре і смачне.
Все частіше у колі осіб, що зацікавлені нейробіологією, можна почути про нейропластичність мозку. Що це? Адже майже сотню років тому іспанський лікар та науковець Сант’яго Рамон-Кахаль зазначив : "Кожна людина, якщо вона цього забажає, може стати скульптором власного мозку".
Як на мене - це одна з найпозитивніших новин для кожної особи, що страждає тими чи іншими психологічними труднощами або тим, хто з цими проблемами працює. Адже вона дає надію, що все можна змінити. Часом потрібно трішки часу, більше наполегливості, сильніших старань або навпаки. Для деяких осіб набагато кориснішим є відпустити всі старання, контроль ,розслабитись і просто : жити.
"Кожна людина, якщо вона цього забажає, може стати скульптором власного мозку". (С. Рамон-Кахаль )
Для мене було відкриттям дізнатись, що в людей у котрих є ген депресії не обов’язково буде депресія. Все залежить також від того, в якому середовищі вона живе, які стресові події трапляються на шляху.
Так от, коли в людини сформована система цінностей, то вони служать добрим орієнтиром на дорозі.
Цінності, як компас, котрий показує напрямок куди йти, якою людиною бути. І не путати з тим, що мати.
Бути, а не мати!
При депресіїї відбувається втрата зв’язку з цінностями.
Тому одним із ключових етапів при роботі з цією недугою і її запобіганню у методі когнітивно-поведінкової терапії - це робота з цінностями, повернення до них. І будування якісного на щасливого життя базуючих на них.
Не завжди і всім потрібна психотерапія. Часто людина через власні переконання не є готовою пройти її. Часто їй слід допомогти фізично.Що маю на увазі: можливо через зміну обставин, часті недосипання вона просто втомлена і тому дратівлива, плаксива і замкнена.
І найкращим методом від друзів чи родичів буде просто допомогти цій людині задовільнити базові потреби. Для прикладу жінці , часто зайнятій материнством, можна запропонувати зайнятись-побавити її дітей,надати допомогу вдома і дати їй час на себе. Зрештою запросити в кафе чи театр чи просто дати час , щоб виспатись.
просто допомогти цій людині задовільнити базові потреби
В багатьох випадках рекомендовано і фармаколікування ( антидепресанти) . Підбором яких займається психіатр або психотерапевт.
Інколи, люди можуть самостійно собі допомогти. Є багато літератури і книг по самодопомозі. Особливо при депресії.
Та все ж, якщо протягом останніх 2 -ох тижнів Ви відзначаєте в себе чи когось близького погіршення настрою, труднощі зі сном ( замало або забагато) , проблеми з харчуванням , апатію і відсутністю радості то слід проконсультуватись зі спеціалістом щодо подальшого плану дій.
