Чи були в тебе такі думки,?
“Та мені просто пощастило…” “Скоро всі зрозуміють, що я нічого не вартую”?
Це не скромність.
Це — синдром самозванця, а коріння його глибше, ніж здається.
Вони — у дисфункційній схемі дефективності/сорому
🌀 Що це таке? Це внутрішнє переконання: «Зі мною щось не так. Якщо хтось дізнається, яка я насправді — він мене не прийме і покине.»
Воно формується ще в дитинстві: • коли нас соромили, а не підтримували; • коли важливі дорослі порівнювали з іншими; • коли любов залежала від “правильності”, а не була безумовною.
І тоді виростаємо з відчуттям: я — ніби бракована.
Навіть коли маю досягнення, освіту, турботу, кохання . Бо всередині я себе відчуваю себе дефективною. ⸻
📌 Як ця схема проявляється у житті?
• Ти не віриш у щирість компліментів і схильна принижувати свої заслуги.
• Тобі важко приймати допомогу чи турботу — бо “я не варта”.
-Тобі страшно, що інші дізнаються яка ти «насправді»
• Обираєш партнерів, які тебе знецінюють — і наче «підтверджують» твоє уявлення про себе.
• Сумнівєшся в собі навіть при найменших успіхах.
• Весь час самовдосконалюєшся, бо в середині сидить суворий критик і йому завжди мало
⸻
🧩 Що допомагає?
- Психотерапія — щоб зустрітися з цією частиною себе, що відчуває себе “недостатньою”.
- Робота з Вразливою Дитиною — дати їй підтримку, яку вона не отримала.
- Розвиток Мудрої Дорослої частки — яка навчиться помічати свої реальні сильні сторони, приймати себе не “за щось”, а “незважаючи ні на що”.
💡 Пам’ятай: Схема дефективності — не вирок. Це старий біль, який можна загоїти.
🔻 Відгукнулося? Якщо хочеш глибше — приходь у роботу. Почнемо з внутрішньої цінності.
