ПРОКРАСТИНАЦІЯ – ШКОДИТЬ ЧИ ДОПОМАГАЄ?
Це поняття відносно нещодавно з’явилось в нашій культурі. Дослідження прокрастинації почались десь в останній чверті двадцятого сторіччя. Так що ж таке прокрастинація? Як вона пов’язана з тілом? Як мозок реагує на прокрастинацію? Які причини її виникнення? Які позитивні аспекти прокрастинації? Спробуємо розібратися із цим переліком запитань.
Що означає прокрастинація?
«Прокрастинувати» буквально означає «відкладати». Термін прокрастинація походить від англ. «procrastination» – затримка, відкладання. В англійську ж мову це слово потрапило з латинської – «procrastinatio» – де також мало значення затримка, відкладання. Слово «procrastinatio» сформувалось від двох слів: «pro» – для, заради та та «cras» – завтра або «crastinum» – завтрашній, Що означає – для завтра. Отже, сама етимологія слова прокрастинація яскраво демонструє його значення, тобто прокрастинувати - відкладати на завтра.
Як прокрастинація пов’язана з нашим тілом?
Згідно праці «Прокрастинація» психологів Джейн Б. Бурки та Леонори М. Юен - прокрастинатори зазвичай менше дбають про здоровий спосіб життя, ніж люди, які не прокрастинують. У них відмічають вищий рівень стресу. Існують певні біологічні чинники, які супроводжують прокрастинацію. До прикладу, такі розлади, як хронічний стрес, обсесивно-компульсивний розлад, депресія, синдром дефіциту уваги, синдром дефіциту активності мають високу вірогідність бути пов’язаними з прокрастинацією.
Як наш мозок реагує на прокрастинацію?
Розглянемо приклад, припустимо, вам в дитинстві було складно, нудно, неприємно, сумно, самотньо писати шкільні твори, ви не знали як це робити і не було нікого хто б допоміг, підтримав, навчив. З тих пір ви намагаєтесь уникати подібних завдань, а коли не вдається уникнути, то починаєте відкладати. Важливо зрозуміти, що наш мозок запам’ятовує «шляхи», якими ми "рухаємось". Це означає, що в мозку «закарбовується» деяка схема поведінки, тобто, коли я зустрічаюсь з певним «травматичним» імпульсом, то реагую уникненням або відкладанням. І чим частіше ви повторюєте цю модель поведінки, то ймовірніше, що залишаються «ментальні сліди», і є висока вірогідність того, що вони стають «само підтримувальними» (Doidge, N. p. 242), а це означає, що «закарбована» модель поведінки спрацьовує майже на автоматі.
Які причини виникнення прокрастинації?
Безумовно у кожної людини буде своя причина, чому вона почала прокрастинувати. Та все ж є спільні чинники, які зустрічаються у багатьох прокрастинаторів. Серед них:
- депресія;
- стрес;
- тиск від високих стандартів;
- страх не впоратись із завданням та з тріском провалитися;
- сприйняття правил та завдань як контроль та обмеження, відповідно прокрастинація – це протест проти обмежень та чужого контролю;
- страх перед складними завданнями;
- установка на перфекціонізм – все має бути ідеальним, а якщо не ідеальним, тоді не треба й братися до справи.
Якось в одній із бесід з, шанованим мною, науковцем із загальної психології, який не спеціалізується на прокрастинації, зайшла мова про прокрастинаторів. Я сказала, що маю таких клієнтів і зазвичай вони страждають від своєї прокрастинації, чим викликала здивування у мого співбесідника, оскільки він вважав, що прокрастинатори – не переймаються цим і не зважають на те, що створюють проблеми іншим: невчасним виконанням справ, затримками на важливі зустрічі і т. ін.
Ми продовжили бесіду на тему прокрастинації і мій співбесідник дійшов, на мій погляд, влучного жартівливого висновку, що перфекціоністи-прокрастинатори – це гримуча суміш. Як відомо, в кожноу жарті є і частина правди, в цьому випадку вона полягає в тому, що перфекціоністи-прокрастинатори відчувають не лише зовнішній тиск, а й самі сильно тиснуть на себе високими стандартами ідеальності – в результаті здійснюється подвійний тиск, впоратись з якими часом дуже важко.
У підсумку, перфекціоністи-прокрастинатори залишаються без зовнішньої підтримки, і що ще гірше без внутрішньої підтримки, адже замість того,
щоб допомогти собі: заспокоїти, підтримати, вони тиснуть, критикують,
зляться.
Також мій співрозмовник припустив, що прокрастинатори-перфекціоністи – це складні клієнти. Що ж, це залежить від спеціалізації психолога, компетентності в цій галузі, його інтересу та розуміння такого типу клієнтів, готовності бути терплячим та підтримуючим, якщо ці складові наявні – то робота має бути вдалою.
Які позитивні аспекти прокрастинації?
Не дивуйтесь та в прокрастинації є й позитивні аспекти. Прокрастинація, як і біль в тілі, сигналізує нам про "вразливе місце" на яке треба звернути увагу. Наприклад, ви почали на роботі відкладати виконання справ, які раніше вчасно та ефективно виконували. Прокрастинація в такому випадку може сповіщати про втрату інтересу до цього виду роботу, про те, що даний вид діяльності вас більше не мотивує, не надихає і треба вносити певні зміни. Тобто в цьому прикладі прокрастинація інформує нас про необхідність змін у житті. Продовжуючи тему корисних аспектів прокрастинації, хотіла б процитувати уривок з праці «Антикрихкість» Насіма Талеба: «Прокрастинація – це коли природна сила волі передає повідомлення у вигляді низької мотивації, а значить розв’язати проблему можна, змінивши середовище або професію так, щоб не довелося воювати із собою. Мало хто доходить логічного винсонвку, що проркрастинація – це хороший, природний, зважений у плані ризиків спосіб ухвалювати рішення».
У якості висновку хочу згадати давніх єгиптян, у яких було два слова для означення поняття прокрастинація. Одне з них означало продуктивну, корисну прокрастинацію, під цим поняттям йшла мова про уникнення непотрібної роботи та збереження енергії. Під шкідливою прокрастинацією розумілося не здійснення необхідних дій для виживання, лінь.
Корисно задуматись, який вид прокрастинації та в яких ситуаціях, притаманний саме вам :)
Що робити з прокрастинацією, ви можете дізнатись в моїй статті:
10 КРОКІВ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПРОКРАСТИНАЦІЇ
Психолог Лінда Папітченко