Позиція жертви - розхоже поняття, яке сьогодні багато хто сприймає не зовсім вірно.
Цей термін походить від теорії Трикутника насильства Карпмана, та описує емоційну феноменологію позиції у відносинах, коли людина не здатна брати емоційну відповідальність за свій стан, тому поводить себе так, щоб цю відповідальність брав хтось інший.
Трикутник насильства - це форма відносин, де всі учасники постійно міняються ролями. Тобто жертвою або агресором чи спасителем виступає кожен по черзі. Справа саме у емоціях, які людям важко обробляти самостійно.
Тому не кожна людина, що допомагає іншим - грає роль спасителя із трикутника. Не кожен, хто проявляє агресію - є насильником. І не кожна людина в скрутних обставинах є жертвою.
Важливо - яку внутрішню позицію стосовно свого життєвого досвіду обирає займати людина.
Але існує упередження, що якщо в людини сталося щось погане - вона автоматично стає жертвою. Воно є дуже небезпечним, адже формує в людей вимогу до себе бути завжди успішним та сильним. А за довге життя ми всі, як живі люди, стикаємося із різними життєвими негараздами і власними станами, із якими вправляємося як можемо. Формування вимоги бездоганності до себе рано чи пізно провалюється, і тоді в людини немає ресурсу на самопідтримку в ситуації, коли вона вкрай необхідна.
Жертва - це не усвідомлення себе у своєму житті в активній позиції. Саме тому існує таке поняття, як, наприклад: “жертва пропаганди”, що описує пасивність та некритичність у засвоєнні інформації, або емоційних послань.
Позиція жертви може проявлятися всюди, де недостатньо самоусвідомлення та здатності робити вибір, спираючись на себе та свої цінності.
Тому профілактикою позиції жертви традиційно є всі практики, що допомагають людині на відміну від некритичного засвоєння інформації, чужих оцінок та інтроекції чужих рецептів і трактовок життя, робити власний вибір, давати свої оцінки, бути чутливою до себе, своїх почуттів, потреб та цінностей.
Психотерапія у цьому є невід`ємним помічником, адже у процесі самопізнання розвиває та формує необхідну критичність і чутливість до себе.