П’ЯТЬ УСТАНОВОК ПЕРФЕКЦІОНІСТА, ЯКІ ВИСНАЖУЮТЬ ТА СТРИМУЮТЬ РОЗВИТОК.

П’ЯТЬ УСТАНОВОК ПЕРФЕКЦІОНІСТА, ЯКІ ВИСНАЖУЮТЬ ТА СТРИМУЮТЬ РОЗВИТОК.

Установки описані нижчі з однієї сторони є рушійною силою для перфекціоністів, але з іншої сторони наявність в них виділеного слова робить ці установки жорсткими, позбавляє перфекціоніста гнучкості та вимагає величезних особистих енерговитрат.

🔸 1. Все має бути ЛИШЕ ідеально.
Перфекціоніст не хоче реалізувати ідею добре, або частково, ні йому потрібно ідеально або ніяк. Перфекціоністу притаманна позиція: все або нічого.

🔸 2. Все має відповідати ВИКЛЮЧНО найвищим стандартам.
Перфекціоністу замало виконати завдання ідеально. Ні, це має бути ідеально ідеальне. Якщо організовувати захід, то він має відповідати найвищим стандартам та вимогам, не залежно від того чи виправдані такі зусилля в цій ситуації. Як наслідок перфекціоніст може надмірно витрачати сили в тих ситуаціях, де це не потрібно. Відповідно потім не мати сил на більш важливі справи, або взагалі певний проміжок часу бути дуже виснаженим  і не мати сил на будь-які інші речі.

🔸 3. Ідея має бути реалізована ОБОВ’ЯЗКОВО оригінально.
Перфекціоніста не задовольняє просто ідеальне. Це ідеальне має бути обов’язково оригінальним і перфекціоніст готовий ускладнювати собі задачу, і витрачати більше сил, виснажуватися, але йому потрібна ця оригінальність, хоча ситуація може абсолютно не потребувати цієї оригінальної ідеальності. Лише від думки: «можна обмежитись чимось непоганим» у перфекціоніста червоною сиреною зазвучить голос в’їдливої самокритики, яка буде поїдати перфекціоніста зсередини, обзиваючи банальним. Перфекціоніст не лишає собі вибору - він має досягнути оригінальної ідеальної ідеальності. А це потребує неабияких сил та часу, тому перефекціоніст може виконати завдання із значним запізненням і йому може не вистачати сил на інші необхідні справи.

🔸 4. Все має вийти з ПЕРШОЇ спроби.
Перфекціоніст налаштований не лише на ідеальний результат, у нього і процес має бути ідеальним (особливим, неповторним), тобто все обов’язково має бути реалізоване з першої спроби, навіть якщо це майже нереально – для перфекціоніста це не аргумент, адже у нього це обов’язково має вийти якимось особливим та неповторним способом. Перфекціоніст вимогливий до себе і не дає собі право на помилку
 він зазвичай очікує на ідеальний результат з першої спроби, бо інакше у нього бути не може. Це призводить до того, що перфекціоніст у разі невдачі може впасти в депресію або почати прокрастинувати.

🔸 5. Ідеальний результат має бути досягнутий у НАЙКОРОТШИЙ термін або ЧІТКО відведений перфекціоністом термін.
Якщо перфекціоніст налаштувався на реалізацію ідеї або виконання завдання, то він очікує ідеальний результат з першої спроби в найкоротший термін або у чітко запланований термін. Перфекціоністу не до вподоби другі або треті спроби, якщо він вирішує щось робити, то результат має бути оригінальним ідеально ідеальним з першої спроби в чітко зрозумілі терміни. У разі невдачі перфекціоніст не схильний повторно брати участь у проекті або братися за реалізацію цієї ідеї.

Безумовно перфекціоністи можуть давати блискучі результати, втілювати оригінальні ідеї, розумітися на вищій естетиці та стилі.

Проте установки описані вище зазвичай для перфекціоніста, є непохитними вимогами до себе та оточуючих, а така зацементована позиція позбавляє гнучкості та потребує величезного внутрішнього ресурсу для того аби діяти у строгій відповідності до своїх вимог. А це зазвичай призводити до психологічних складнощів  та неабияк виснажує перфекціоністів. 

Якщо не знаєте як впоратись із постійним внутрішнім тиском на себе та оточуючих, якщо ви стали заручником «ідеальності» - звертайтесь за допомогою до психологів.

Не заганяйте себе у пастку ідеальності!

Психолог Лінда Папітченко

Понравилась публикация? Поделись с друзьями!

Написать комментарий

Возврат к списку