Від народження у мами та дитини є дуже тісний зв'язок. Те, як мама ставиться до хлопчика, по суті, й визначає найперші послання дитині про отчуючий світ і життя. І на початку життєвого шляху - налзвичайно важливо наскільки теплим, міцним і здоровим є взаємини між мамою і сином. Звісно, що коли потреби хлопчика не є задоволеними в дитинстві мамою і вона залишається емоційно холодною, відстороненою, жорстокою чи іншим способом травмує дитину, то в майбутньому цей хлопчик (вірніше його внутрішня дитяча частка) всіляко намагтиметься знайти опору в нездорових стосуках із материнським сурогатом - або ж відчувати злість і гнів до жінки чи партнерки, що не відповідають його вимогам, не задовольняють його потреби (як колись мама робила це). Такі стоунки в дорослому віці дуже часто будуються несвідомо та отримують один і той же сценарій доти, доки дитячі стосунки з матір'ю не вдасться відокремити (а краще пропрацювати), від реальних стоунків із жінками. Це цікава тема, однак її розглянемо в іншій статті.
Батько стає третьою вершиною сімейного трикутника, зрівноважуючи енергію матері, тому так важливо, щоб батьки доповнювали один одного.Син повинен бачити батька в оточуючому світі, адже батьківський приклад показує хлопчику як жити чоловікові у цьому світі - як працювати, уникати неприємностей, будувати взаємини. Батьківська модель показує як залишатись емоційно чесним, як підніматись після падіння і приймати поразки та продовжувати боротьбу, як підійматись і залишатись людиною. Сину важливо, щоб батько сказав те, що йому потрібно знати для життя в дорослому світі та залишатись самим собою. Від батька син черпає зразок впевненості в собі, зміст якої полягаєв тому, щоб відчувати в собі позитивну енергію енобхідну для вирішення життєвих задач. Бути чоловіком - значить знати чого ти хочеш і зібрати всі свої ресурси для досягнення цього.
Традиційно з дитячого світу хлопчика в дорослий світ чоловіка переводив обряд ініціації. Настання підліткового періоду завжди означало початок переходу від залежного дитинства до відповідальної ролі дорослого чоловіка. Це означало прощання з батьківською опікою і здобуття потрібних знань, проходження важливих випробувань, що дозволяли на символічному, емоційному, психологічному та фізичному рівні перерости з хлопчика в чоловіка. Це навчання тих знань, що необхідні юнаку для того, щоб він міг поводитись як чоловік (рибалка, полювання, все те, що роблять взе дорослі чоловіки). Випробування, що були доволі жорстокі (наприклад хлопцеві доручалось спіймати та вбити тигра і тоді він важався чоловіком). Така жорсткокість та муки символізували усвідомлення, що без страждань, виражених у тій чи іншій формі (емоційній, духовній чи фізичній) ми легко задовольняємось вже існуючими правилами, зручними звичками, а також випробування вводили в реальний дорослий світ. Мета цих випробувань була не стільки в тому, що людина більше не могла повернутись під захист батьків, а в тому, що хлопець вчився використовувати внутрішні ресурси, про існування яких у собі раніше міг не здогадуватись.
Наприклад, Р. Блай оповідає такий австралійських перехідний ритуал аборигенів - чоловіки сідали в коло, надрізали собі вени (рани ніяким чином не були глибокі чи смертельні), та сціджували кров у посудину. Тоді по колу всі почерзі надпивали з нього - і старі, і молоді, говорячи при цьому: "Молоко матері вигодувало тебе. Тепер молоко батька годує тебе".
В теперішні часи, фактично немає активних ритуалів переходу, щоб допомагали хлопчикам здійснювати свою подорож-трансформацію. Тому замість колективного проживання, це замінюється індивідуальним сенсом і прикладом батька. Але вступаючи у внутрішню подорож, кожен хлопчик і кожен чоловік отримує можливість повністю себе ралізувати. Найважливіше - щоб вирости, хлопчик повинен психологічно покинути свій дім, відокремитись від матері, яка всіляко намагатиметься вберегти його від ран, що так необхідні для його розвитку.