Усі ми знайомі з тим, як підвищений адреналін може змусити серце битися швидше, а думки — «злітати» в космос. Але замість того щоб панікувати або починати бігати по кімнаті, як такса Кльопа, коли вона бачить кота (а це… частенько), можна навчитися працювати з адреналіном так, щоб він став твоїм найкращим другом.
Гештальт-терапія — це той самий майстерний фокусник, який бере твій стрес, дивиться на нього і каже: «Ти, звісно, не надто приємний, але й не такий страшний». І ось що з цим можна зробити:
Усвідомлення та прийняття: Коли адреналін уже б'є рекорди, не бігай по квартирі і не вживай запасів кави (я знаю, як це буває ). Замість цього скажи собі: «Ого, це цікавий момент! Давайте подивимось, що я відчуваю». Визнання, що ми переживаємо стрес, робить його меншим. Як Кльопа, яка біжить до кота, але все одно повертається, коли бачить, що котик вже поза зоною досяжності (на паркані) .
Глибоке дихання (і не тільки через ніс): Як тільки рівень адреналіну підвищується, пам'ятай — глибоке дихання — це твій супергерой! Простіше, ніж знайти ключі, які ти забула на стільці, — це вдихнути на 4 рахунки, затримати на 7 і видихнути на 8. І не забудь видихнути всі непотрібні переживання! Гештальт-терапія навчає нас заспокоюватися, не ставши розсіченим шматочком емоцій.
Техніки заземлення: Коли стрес піднімається в небеса, спробуй заземлитись. Як Кльопа, яка знає, де її місце — на дивані, де все зрозуміло. Поглянь навколо: що в тебе на столі? Скільки разів ти можеш помітити деталі в кімнаті? Встанови контакт із реальністю, і твоє серце знову стане рівним.
Переписати сценарій стресу: Всі ми знаємо, що адреналін — це наче супергерой, який закидає тебе в бій. Але чи ти можеш змінити сюжет? Гештальт-терапія пропонує переробити сценарій: адреналін — це не катастрофа, а можливість для змін! І замість того, щоб кричати «Це кінець!» у стресових ситуаціях, ми можемо сказати: «О! Зараз буде цікаво!»
Емоційна регуляція: Не треба виглядати як шматок емоційного шоколаду, який здався і розтанув. Гештальт-терапія навчає, як регулювати емоції, не перестаючи бути людиною. Тож замість того, щоб «плавати» в емоціях, можна «відштовхнутися» від них і дати собі можливість спокійно подумати.
Отже, дорогі адреналінщики! Давайте більше не бігти, як Кльопа за котом. Перетворімо стрес на ресурс для розвитку, а адреналін — на енергетичну подушку безпеки!
