Вчора вперше за два місяці я прослухав маленьку за обсягом, але гігантську по змісту аудіокнигу одного з найулюбленіших психологів Віктора Франкла. Книга "Страждання від безглуздості життя. Актуальна психотерапія".
Обожнюю гуманістичних психологів, раціональний потік думки та післясмак поглинутих ідей.
Чому вам також варто прочитати цю книгу Франкла?
По-перше, незважаючи на те, що вона опублікована доволі давно (1977р.) речі описані Франклом дивовижним чином віддзеркалюють обличчя суспільства, в якому ми живемо сьогодні. Опис типового конформіста та схильних до тиранії особистостей.
По-друге, гуманіст піднімає питання, які тривожать все більше людей в стані життєвої кризи: чи є смисл в моєму житті, або який сенс несуть мої страждання?
По-третє, він описує метод парадоксальної інтенсії та техніку дерефлексії, які я іноді також використовую в процесі власної роботи (якщо вам цікаво чим займаються практичні психологи та психотерапевти).
Також в книзі ви знайдете критику методів психоаналізу (Фрейда, Юнга, Адлера), а також пояснення чому небезпечно психологізувати наші захворювання, які мають іншу (-не психічну) природу. Як прихильники психосоматики спрощують висновки та допускають логічні помилки, а також чому свобода слова повинна бути відповідальною?
Узагальнюючи цю книгу в кількох словах, що майже не можливо для даної роботи, я спробую розставити акценти на наступному...
Ми зациклені на благах, успіху, задоволеннях і перебуваємо в постійному пошуку щастя, яке як нам говорять, можна вхопити за хвіст.
Суспільство споживання дає нам цілодобовий доступ до будь-яких задоволень, а також вибір між тисячами одиниць одного і того ж продукту. Внаслідок цього надлишку можливостей людина заохочує свої базові потреби, втім втрачає можливість задовільнити одну з найважливіших-бажання відчувати осмислення. Людина втрачає відчуття сенсу, потрапляючи в екзистенціальний вакуум.
Зрозумівши особисту трагедію індивід намагається створити власний сенс для життя, діяльності та страждань. Але проблема полягає в тому, що істинний смисл не можна створити штучно. Він існує апріорі і його можна тільки відшукати.
Іноді його знаходять в любові до іншої людини, іноді в занятті улюбленою справою, а іноді в переживаннях, зокрема стражданні.
При цьому варто розуміти, що саме по собі страждання не має ніякого сенсу. Страждання набувають смислу тільки в тій людині, яка певним чином переживає це страждання. Тобто сенс знаходиться не в самому стражданні, а в унікальному досвіді його переживання окремою особою.⠀
А наостанок напишу одну з багатьох перлин його мудрості: "Не шукайте щастя, шукайте можливості створити відповідні умови для нього."
Думаю вам буде цікаво. Особисто я в захваті 🤯