Безумовно, психотерапія напрочуд ефективна. Більш важке питання полягає в тому, які фактори роблять психотерапію. ефективною? Дані досліджень не зовсім очевидні, за деякими питанням точаться суперечки, але, схоже, є достатньо доказів того, що психотерапевт відіграє величезну роль у досягненні позитивних результатів. отже, чотирнадцять якостей та дій ефективних терапевтів.
1. Ефективні терапевти мають складний набір навичок міжособистісного спілкування, які включають
a. Швидкість мовлення
b. Міжособистісне сприйняття
c. Афективна модуляція та експресивність
d. Тепло та прийняття
e. Емпатія
f. Зосередження на інших
2. Клієнти ефективних терапевтів відчувають, що їх розуміють, довіряють терапевту та вірять, що терапевт може допомогти. Терапевт створює ці умови у перші моменти взаємодії за допомогою вербальної і, що важливо, невербальної поведінки. При першому контакті клієнти дуже чутливі до сигналів прийняття, розуміння та компетентності. Хоча ці умови необхідні протягом всієї терапії, вони найбільш важливі на початковому етапі взаємодії для забезпечення залучення клієнта до терапевтичного процесу.
3. Ефективні терапевти здатні формувати робочий альянс з широким колом клієнтів. Робочий альянс включає терапевтичний зв'язок, але також важлива згода щодо завдань та цілей терапії. Робочий союз описується як спільна, цілеспрямована робота клієнта та терапевта. Ефективний терапевт спирається на початкову довіру та віру клієнта, щоб сформувати цей альянс який стає міцно встановленим вже на ранній стадії терапії.
4. Ефективні терапевти дають прийнятне та адаптивне пояснення дистресу клієнта. Кожен, хто звертається до соціально санкціонованого цілителя, такого як лікар або психотерапевт, хоче отримати пояснення своєїх симптомів чи проблем. Існує кілька міркувань, пов'язаних з наданням пояснення.
- По-перше, пояснення має відповідати терапевтичній практиці: в медицині біологічне пояснення, а в психотерапії - психологічне.
-По-друге, пояснення має бути прийнятним та прийматися клієнтом, отже цей процес має бути сумісним з установками, цінностями, культурою та світоглядом клієнта. Іншими словами терапія адаптується для клієнтів.
- По-третє, пояснення має бути адаптивним - тобто пояснення надає спосіб, за допомогою якого клієнт може подолати свої проблеми.
- По-четверте, терапевт враховує контекст пацієнта (наприклад, питання культури, раси, етнічної приналежності) при розробці та поданні пояснення. Прийняття пояснення веде до цілеспрямованої спільної роботи.
5. Ефективний терапевт складає план терапії, який відповідає поясненню, даному клієнту. Коли клієнт приймає пояснення, план лікування набуває сенсу, і комплаєнтність клієнта підвищується. План терапії повинен містити здорові дії - ефективний терапевт допомагає клієнту зробити те, що у його інтересах. Різні підходи до терапії припускають різні дії, але загальним є те, що всі ці дії психологічно здорові.
6. Ефективний терапевт надає пояснення та план терапії таким чином, щоб переконати клієнта у правильності пояснення та в тому, що дотримання плану терапії є правильним та терапія принесе користь клієнтові. Цей процес надає надії, сприяє збільшенню очікувань щодо компетентності та здійснення здорових дій. Ці характеристики необхідні для формування міцного робочого союзу.
7. Ефективний терапевт постійно контролює прогрес клієнта, цей моніторинг може включати використання інструментів, шкал або регулярне спостереження за пацієнтом. Терапевт повідомляє клієнту про те, що він справді хоче знати, як у нього справи. Наприклад, застосування шкал без обговорення результатів із клієнтом є недостатнім; ефективні терапевти завжди обговорюють перебіг терапіюї Терапевти особливо уважні до свідчень того, що стан їх клієнтів погіршується.
8. Ефективний терапевт достатньо гнучкий та здатен коригувати терапію, якщо опір терапії очевидний або клієнт не досягає адекватного прогресу. Хоча ефективний терапевт переконливий, клієнт може не прийняти пояснення та/або лікування або не досягти адекватного прогресу з огляду на характер проблеми. Терапевт усвідомлює вербальні та невербальні сигнали про те, що клієнт чинить опір поясненню або терапії, і використовує дані, отримані в результаті оцінки терапевтичного прогресу. Ефективний терапевт приймає нову інформацію, перевіряє гіпотези про клієнта і готовий "помилятися". Коригування можуть включати тонкі відмінності в способі терапевтичних втручань, використання іншого теоретичного підходу, спрямування до іншого терапевта або використання додаткових послуг.
9. Ефективний терапевт не уникає важкого матеріалу в терапії. Немає нічого незвичайного в тому, що клієнт уникає важкого матеріалу. Ефективний терапевт може зрозуміти, коли відбувається таке уникнення, і не вступає в змову, щоб уникнути матеріалу; швидше терапевт буде сприяти обговоренню важкого матеріалу і в терапії вирішуватиме основні проблеми клієнта. Такі обговорення, як правило, емоційні, тому ефективні терапевти спокійно ставляться до взаємодії із сильними афектами. Коли важкий матеріал торкається стосунків між терапевтом та клієнтом, ефективний терапевт звертається до міжособистісного процесу у терапевтичний спосіб (тобто те, що деякі називають "розривом та відновленням" альянсу).
10. Ефективний терапевт передає надію та оптимізм. Це спілкування відносно легке для вмотивованих клієнтів, які домагаються адекватного терапевтичного прогресу. Однак ті, хто має серйозні та/або хронічні проблеми, зазвичай відчувають рецидиви, відсутність постійного прогресу чи інші труднощі. Ефективні терапевти визнають ці проблеми, але продовжують висловлювати надію, що клієнт досягне реалістичних цілей у довгостроковій перспективі. Це не поліанський оптимізм, а скоріше тверда впевненість у тому, що разом терапевт та клієнт зможуть успішно працювати. Ця надія стосується клієнта (тобто клієнт може досягти цілей) і самого терапевта (тобто. «Я можу успішно працювати з цим клієнтом»). Ефективний терапевт створює у клієнта атрибуцію, що саме клієнт, завдяки своїй роботі, відповідає за терапевтичний прогрес, створюючи почуття компетентності.
11. Ефективні терапевти знають характеристики та контекст клієнта. Характеристики клієнта відносяться до культури, раси, етнічної приналежності, духовності, сексуальної орієнтації, віку, фізичного здоров'я, мотивації до змін тощо. Контекст включає доступні ресурси, сім'ю та підтримку соціальної мережі, професійний статус, культурне оточення тощо. Терапевт працює над координацією допомоги клієнту з іншими психологічними, психіатричними чи соціальними службами. Крім того, ефективний терапевт усвідомлює, як його власне походження, особистість і статус взаємодіють зі статусом пацієнта.
12. Ефективний терапевт усвідомлює власний психологічний процес і вводить свій власний матеріал в терапевтичний процес, якщо це є терапевтичним. Ефективний терапевт розмірковує про свої власні реакції на клієнта (тобто контрперенесення), щоб визначити, чи є ці реакції обґрунтованими з огляду на презентацію пацієнта, або вони ґрунтуються на проблемах терапевта.
13. Ефективний терапевт знає найкращі наукові дані, що стосуються проблеми конкретного клієнта, у плані лікування, проблем, соціального контексту і таке інше. Особливо важливе розуміння біологічних, соціальних та психологічних основ розладу або проблеми, з якої стикається пацієнт.
14. Ефективний терапевт прагне постійного вдосконалення. Розвиток навичок у будь-якій галузі передбачає інтенсивну практику із зворотним зв'язком. Зворотній зв'язок щодо прогресу клієнтів має вирішальне значення для вдосконалення, але він найбільш корисний, якщо вбудований в послідовну модель терапії. В загальному істотним моментом тут є те, що ефективний терапевт, за визначенням, це терапевт, який досягає очікуваного або більш ніж очікуваного прогресу своїх клієнтів і який постійно вдосконалюється.
За матеріалами Вамполд Д. "Якості і дії ефективних терапевтів. Американська психологічна асоціація".
