Роль матері, живлюча, наповнююча. Мати зберігає безпеку простору. Роль батька – заохочувальна. Він вимагає, оцінює, вказує. Наряду з цим він турбується та встановлює правила.
Якщо образ батька загалом позитивний, жінка бачить світ чоловіків та стосунки з ними, як щось хороше, безпечне, ресурсне. Тоді вона ризикує, сміливо йде у відносини з чоловіками, пред'являє себе та свої межі; вона відчуває себе досить гарною, цінною у своїх очах та в очах партнера; обирає того, з ким можливі довгострокові відносини, співпраця, близьке та довірче спілкування; іноді вона хоче побути маленькою дівчинкою, іноді здатна по-материнськи підтримати чоловіка. Але це не є постійним сценарієм взаємодії жінки зі своїм чоловіком – це радше відгук на актуальні запити та потреби один одного.
Відсутність чи недостатність позитивного досвіду відносин зі своїм батьком разом з іншими чинниками, які впливають формування сценаріїв відносин, запускає процес розвитку деструктивних жіночих сценаріїв.
Відсутній батько — поняття, що означає порушення батьком своєї батьківської функції. Це може бути і його буквальна відсутність і не виконання своєї ролі.
Не виконання ролі - фізична відсутність батька в дівчинки; батько страждає залежностями; батько, котрий обрав роботу; порушення ієрархії: коли батько емоційно ближчий із донькою, ніж із її матір'ю.
Приклади деструктивних сценаріїв: «Спляча красуня», «Принцеса», «Попелюшка», «Героїчна жінка», «Зачарована».
«Спляча красуня»
Казки «Спляча красуня», «Білосніжка», «Казка про сім богатирів».
У казках на принцесу накладається закляття, вона засинає на 100 років і прокидається від поцілунку «того самого» принца.
В інших варіантах сценарію добра мама стає мачухою, а донька потрапляє у суспільство гномів, богатирів, які їй «як брати».
Такий сценарій у взаєминах із чоловіками може виявитися, коли тато “надто близько”. Мова не про фізичний інцест, а про надто сильну емоційну близькість.
У цьому сценарії на близькість між донькою та татом спрацьовує несвідомий стоп, що проявляється у затримці розвитку сексуальності. Батьківський припис «не доросліший».
У житті жінки такий сценарій проявляється у сексуальних проблемах, або вона надає перевагу дружнім стосункам з чоловіками. Жінка не пробуджена для дорослих стосунків. Батько, як правило, ідеалізується. Інші чоловіки сприймаються, порівняно з його грандіозною та ідеальною фігурою, як ліліпути (гноми, молодші брати).
Сплячі красуні не включаються в контакт з реальними чоловіками, ніби весь час перебувають за холодною скляною стіною. Якщо у них і виникають стосунки з чоловіками, то, як правило, короткочасні, неглибокі, без емоцій та чуттєвих переживань, навантажені почуттям провини через «зраду» постаті батька.
Сплячі красуні погано розуміють, як обирати для себе чоловіків, оскільки “тата не обирають”. Можуть закохатися у вигаданий образ, у віртуального співрозмовника, у недоступного чоловіка (наприклад, що вже перебуває у стосунках, тим самим відтворюючи трикутник батьківській сімейній системі). Але як тільки з'являється загроза за ідеалом побачити реального чоловіка - втрачають до нього інтерес.
Розбудити сплячу красуню можуть бурхливі та яскраві сексуальні стосунки. Навіть якщо вони не перейдуть у сімейне життя, будуть травмуючими, але розбудять нашу красуню та зроблять із неї жінку.
У терапію такі жінки приходять із запитом на стосунки, тому що їх у її житті немає, або вони мають короткочасний характер: 1-3 зустрічі. В очікуваннях багато фантазій та ілюзій далеких від реального життя.
У терапії ми працюємо з межами, з материнською фігурою – повертаємо образ доброї мами. З образом батька – знімаємо проєкції, розділяємо функції батька та чоловіка. Працюємо з темою сексуальності та тілесності.
«Принцеса»
Казки "Рапуцель", "Свинопас".
Принцеса сидить у високій вежі і дивиться на життя зверху вниз.
Мама, найчастіше нарцисична, все життя вклала в доньку, як у «своє продовження» і вбила їй у голову, що не один наречений її не вартий. Порушення ієрархії в тому, що мама з донькою є пара в сімейній системі. Тата чи взагалі відсутній, чи знецінюється мамою. Він: "Ні на що не здатний", "Слабак", "Невдаха". Батько, як правило, цінує та захоплюється своєю донькою, але дивиться на неї знизу нагору.
У відносинах із чоловіками жінка влаштовує змагання, її постійно потрібно добиватися. Від цих змагань чоловіки рано чи пізно втомлюються. Секс – як її заохочення за їхні старання. Через «імпотентного» батько сепарація утруднена.
Принцеси справляють враження досить успішних та перспективних жінок. У стосунках із жінкою терапевтом принцеси відчайдушно конкурують. Чоловіка терапевта – знецінюють. Терапія спрямована на реабілітацію постаті батька, зняття з його образу маминих проєкцій і очікувань, найчастіше від її власного відсутнього батька.
У терапії працюємо із сепарацією від мами через встановлення кордонів. Відстоювання свого права на своє власне життя, а не на життя відповідно до маминих очікувань. Навчиться прямо, а не через маніпуляції, говорити про свої потреби та бажання. Це дозволить встановлювати щирі стосунки, а не сценарні: конфліктні та знецінюючі. Формуємо реалістичні критерії для бажаного чоловіка.
Приклад з практики.
Жінка, 30 років звернулася з запитом на відносини з чоловіками. На момент звернення була на межі розриву відносин з ініціативи чоловіка. За тиждень могло бути 5- побачень з різними партнерами, які нікуди не приводили.
Батьки в розлученні з її раннього дитинства. Мама весь час була на роботі, щоб дати дочці «гідне життя». На момент терапії пацієнтка працювала с мамою на одному підприємстві, де мама повністю контролювала її життя.
Упродовж дворічної терапії пацієнтка почала будувати нові відносини, хоч вони весь час і були на межі розриву.
У терапії за методом символдрама ми працювали з жіночими образами на ресурс. Відновлювали реалістичний образ батька через спогади, де він брав участь у її вихованні. Працювали з мотивами "Золоте дзеркало", "Відьма", "Два береги", а також тлумачили сновидіння, які добре показували нам динаміку внутрішнього життя пацієнтки.
Вона завершила терапію на етапі освоєння нової професії, яку обрала і оплатила навчання сама. Її відносини з чоловіком стабілізувалися і вона стала знаходити в них більше позитивних аспектів. Вона навчилася відмовляти мамі і мама навчилася не ображатись.
"Попелюшка"
Казки "Попелюшка", "Морозко".
Покірна Попелюшка стає Принцесою. У неї зла мачуха, безвільний батько та хрещена, яка допомагає чаклунством.
Передумовами такого сценарію є переконання Попелюшки, що вона не має права бути в сімейній системі і за невідповідності вимогам може бути виключена.
А щоби відповідати — треба дуже багато працювати над собою. Умови її виживання — це виконання жорстких правил і відсутність прав. Біда Попелюшки у її відірваності від власних бажань і потреб. Її мотивація – догодити іншим. Вона не має цінності поза тим, що вона робить, а лише відповідно до правил. Звідси великий страх зробити помилку, адже це позбавляє її любові близьких, відчуття своєї цінності, значущості, а також страх бути знехтуваною.
У житті Попелюшка проявляється у постійному бажанні догодити оточенню. У відносинах вона дуже зручний партнер: завжди готова надати підтримку, подбати. При цьому її потреби мінімальні: вона нічого не просить, дуже вдячна за найменшу увагу до себе. Не перебірлива у партнерах, оскільки немає стійкого образу бажаного чоловіка. Її рольова модель: “Ти ніхто і звати тебе ніяк”. Будь-які правила вважає незмінними та безперечними. Якщо щось йде неправильно — звинувачує себе. Якщо вона потрапить у безпечне тепле оточення, її життя може скластися цілком сприятливо.
У терапію такі жінки приходять заради когось. Що мені робити, щоб він: перестав пити, добре вчився, перестав бити мене і т. д. Приходить, щоб допомогти, врятувати, змінитись для іншого. Або коли повністю виснажена. Але й у цьому випадку не для того, щоб змінити своє життя, а для того, щоб продовжувати тягнути, впоратися. Попелюшки дуже слухняні пацієнтки. При цьому такі жінки мають багато витісненої агресії, оскільки її потреби залишаються незадоволеними. У терапії агресія проявляється у пасивній формі у небажанні щось змінювати у своєму житті, невиконанні домашнього завдання, ненавмисному псуванні речей.
У терапії запит важливо перекласти на саму пацієнтку, знайти її незадоволені потреби та бажання. Навчитися просити про допомогу та приймати її. У відносинах навчитися відстоювати свої інтереси, заявляти про потреби. Відновити постать батька як захисника і навчитися конфронтувати з вищими за статусом людьми. Навчитися поважати себе та дистанціюватися від токсичних людей.
«Героїчна жінка»
Казки «Гуси лебеді», «Снігова королева», «Червона квіточка».
Героїня здійснює низку подвигів, щоб врятувати нареченого, брата.
Роль батька в сім'ї номінальна. Форми відсутності можуть бути різні: трудоголік, алкоголік, «науковець не від цього світу».
Є переконання, що відносини цілком залежить лише від неї.
Перед дівчинкою виникає не просте завдання – у короткі моменти присутності батька наздогнати, спіймати, домогтися його включеності.
Тато добре ставиться до дочки, тому у неї формується відчуття власної цінності. Але ця цінність дуже нестійка.
Коли є контакт, він позитивний, але ненадійний, бо тато знову зникає.
І дівчинка знову шукає спосіб, докладає зусиль, щоби привернути його увагу.
У дорослому житті жінка вибирає чоловіків або залежних, або контрзалежних — тих, які не вибирають її, вона змушена домагатися. Відносини, в яких не треба добиватися взаємності або розв'язувати проблеми безпорадного, слабкого, залежного партнера, здаються їм прісними.
У терапію «героїчні жінки» приходять із запитом на порятунок партнера або, у випадку з недоступним партнером: «Як мені добитися стосунків?» Або коли відчуває необхідність зібратися для чергового витка трикутника Карпмана, в якому можуть перебувати багато років.
На відміну від покірної та депресивної «Попелюшки», у «героїчної жінки» багато енергії та оптимізму, вона щиро вірить у те, що людина може досягти всього, чого захоче.
Завдання терапії - повертати пацієнтку на реальність. Показувати, що її зусилля не дають потрібного результату. Показувати, як вона своїм тиском створює проблеми в парі. Як вона, відкидаючи не проблемних, вибирає проблемних.
При відмові від проблемних стосунків доведеться зіткнутися з витісненими дитячими переживаннями у стосунках із батьком. Опрацювати дитячі травми. Перенаправити її колосальні особистісні ресурси з труднощів партнера на поліпшення якості свого життя. Знаходити та цінувати хороше у своєму житті. Побачити ресурси зі стосунків із батьком, знайти їх у її житті.
Вихід зі сценарію — відмовитися від ідеї всемогутності, рятувати та дати іншим розв'язувати свої проблеми самостійно.
«Зачарована»
Казки «Царівна жаба», «Царівна лебідь», «Русалочка».
У цьому варіанті сценарію сама жінка опиняється під впливом злих чар. Вона потребує рятувальника. Її наречений повинен здійснити низку подвигів, щоб звільнити її від чар. Якщо він не впорається, наша царівна або загине, або назавжди залишиться зачарованою.
Розвиток такого сценарію можливий за тотального відкидання дочки батьком. Або він хотів хлопчика або проєцює на дочку свій травматичний досвід зі своєю матір'ю, дружиною.
Причиною також є свідома відмова дочки від взаємодії з батьком. Таким чином вона відрізає себе і від травматичного досвіду, а й від ресурсу, закладеного у травмі, в батьківському роді. Почуття провини, яке, швидше за все, теж витісняється, проявляється у відносинах. Цей досвід проявляється в саморуйнівної поведінки, деструктивних відносинах. Нерозуміння того, що прийнятно, а що ні, призводить до потрапляння у погані історії.
У реальному житті жінка очікує відкидання від кожного, кого зустріне, і сама своєю поведінкою провокує до себе погане ставлення. Це її спосіб зайняти активну позицію та вийти з ролі жертви: «Я сама зробила так, щоб ти мене покинув».
Відносини із Зачарованою схожі на кругову поруку – «Стій там, йди сюди».
Такі жінки, якщо звертаються до психолога, то зовсім не надовго. Декілька сесій у кращому випадку. Їм складно бути у стабільних передбачуваних стосунках. Вони їх руйнують. Для них так звичніше, менше тривоги. Найчастіше звертаються чоловіки, які перебувають у відносинах із Зачарованими. З них залишаються у терапії половина. Усі хто залишаються згодом йдуть із таких відносин.
Приклад із практики.
Чоловік 32 роки, стосунки із жінкою 37 років. Вона має двох доньок 5 і 14 років. Доньки від першого шлюбу, що розпався. Чоловік прийшов із запитом – як йому налагодити стосунки з цією жінкою. Жінка емоційно не стабільна. Може зникнути на кілька днів, піти у загул. Потім просить його допомогти: то вона отримала опік, то розбила машину, то їй хтось загрожує. Чоловік описує свої труднощі як відчуття «втрати себе». “Я вже не розумію, де правда, а де ложа. Я не знаю, що хочу”. Але при цьому він хоче зберегти ці відносини. Вивчає психологію та проводить зі своєю жінкою «психотерапію». В нас було 3 сеанси, за цей період він умовив жінку звернутися до фахівця. У своєї терапії скасував призначений сеанс, сказав, що хоче "відпочити". Більше він не повертався.
Тож, до деструктивних сценаріїв можна віднести повторювальні ситуації. Якщо в кожних відносинах повторюються ті самі патерни. Якщо жінка застрягає в однієї ролі. Виходом зі сценарію можна вважати перетворення дівчинки в жінку, принцеси в королеву.
На статтю надихнула книга «Вся справа в татові. Робота з фігурою батька у психотерапії. Дослідження, відкриття, практики - Юлія Зотова».
