Психологический порлат Psy-practice

Стосунки та війна

Всі, я впевнена всі, хто перебуває у близьких партнерських стосунках відчули вплив подій війни на взаєминах у парі. Чи можемо ми зменшити цей вплив, якщо він є руйнівним? Я впевнена – так. 

Комусь випробування роблять стосунки міцнішими і ще більше переконують у правильності вибору, а для когось така надтравмуюча подія стає поштовхом до розірвання стосунків.

Є чотири реакції на травмуючі події: біжи, бийся, застигни і займися продовженням роду. Непорозуміння в парі виникають через принципову різницю у цих реакціях. У чоловіків найчастіше зустрічається реакція – бийся. Він стає агресивним, грубим і не привітливим, що вже саме по собі робить температуру у парі на декілька градусів нижче. В той час як для жінок найчастіша реакція – біжи. Вона стає тривожною, постійно у пошуках кращого варіанту вирішення виникаючих задач. І от ми отримуємо Агресивного неурівноваженого чоловіка поруч з тривожною, гамірною жінкою яка “біжить” і намагаєть долчити до марафону свого коханого. А він не хоче і відповідє агресією. У відпвідь вона стає ще більш тривожною, адже картинка світу, де стосунки це та тиха пристань куди можна прийти з будь-якими почуттями, розсипається на очах.

На даному прикладі ми бачимо модель відносин які є деструктивні, і замість бути ресурсними – стають додатковим тягарем у військових обставинах.

Натомість ми маємо визначити модель реагування для кожного з партнерів і прийняти це як даність цього часу. Кожен повинене САМОСТІЙНО працювати зі своїми стресовими реакціями. Визначити їх і не направляти на партнера. Говорячи самостійно, я не маю на увазі на одинці. Просто має бути усвідомлення, що твоя рекція – це зараз твоя персональна відповідальнсть. І твій чоловік або хлопець не повинен зараз намагатися заспокоїти твою тривогу (він може, але не повинен). Його відповідальність зараз – це його стресова реакція.

А що можна зробити?  Наприклад проговорити з партнером: «Ти стаєш агресиним і не контролюеш свій гнів, як би ти міг його виразити? Давай поговоримо про твою злість.»

Можу запевнити, що навіть простого проговорювання може бути достатньо, щоб окреслити рамки агресивної поведінки і не давати їй розхитувати стосунки. “Бачиш, ти знову зараз агресивний. Я розомію, але не направляй це на мене”.

Про те, як працювати з тривогою я бы хотіла поговорити окремо у окремому пості.

 Під час війни часто приходиться приймати непопулярні рішення, як то жінка повинна поїхати, а чоловік залишится вдома і захищати рідний край. Для того щоб зважитись на це (а розлучатися і їхати з дому на не визначений час – це завдання з зірочкою), потрібно вміти зайняти позицію спостерігача. Така позиція вимагає ресурсу, якого в ситуації війни може не знайтись. Отже багато пар розстаються просто за неможливості прийняти рішення, яке є корисним для обох але потребує більш свідомої позиції.

Актуалізація замовчуваних проблем.

Якщо у парі присутні питання, які вони замовчували та не проговорювали у звичаному житті: у ситуації надмірного стресу такі проблеми спливають на поверхню, і не дають, не тещо конструктивною вирішувати поточні складні питання та приймати важливі рішення, а й просто нормально комунікувати. Тому важливою є порада: під час конфліктів домовитися не торкатися минулого і не намагатися генерлізувати проблему. 

Наприклад: «Ти не можеш вирішити питання де нам дістати пальне, отже ти не надійний чоловік і як я можу розраховувати на тебе в майбутньому.» Всі виникаючі питання намагайтесь вирішувати у площині “тут і зараз” і не переходити на особистості.

Понравилась публикация? Поделись с друзьями!

Написать комментарий

Возврат к списку