Чи стикалися ви з тим, що секс у стосунках — це не завжди про близькість і
бажання?
Наприклад:
- Ви відчуваєте сильний потяг до людини, яка вас принижує або відштовхує.
- Вам стає тривожно — і хочеться терміново сексуального контакту, аби
заспокоїтись.
- Після сварки з партнером з’являється сильне бажання сексу, замість того щоб
говорити про те, що болить.
- Або під час нових знайомств вам важко витримувати невизначеність — і
з’являється потреба якнайшвидше «зблизитися тілом».
Це можуть бути ваші реакції. Або ви помічаєте щось подібне у
партнера.
І за цим часто стоїть сексуалізація
- механізм психологічного захисту. У такий спосіб психіка намагається впоратись із болем, тривогою, відчуттям непотрібності
або страхом бути покинутим — через сексуальні фантазії, потяг чи дії.
І тоді потяг, флірт і секс стають не про бажання, а про страх. Про біль.
Про потребу втримати контакт будь-якою ціною. Це спроба задовольнити інші глибинні потреби — у любові, визнанні,
спокої, безпеці — через сексуальне злиття з іншою людиною.
Як ще це може виглядати:
- Нав’язливе бажання сексу, коли боїшся втратити партнера.
- Контроль партнера через сексуальну близькість.
- Мастурбація від
скуки і це не приносить бажаного задоволення. Бо дуже часто за скукою лежить
пригнічений інтерес до чогось, йдеться про іншу потребу за яку може бути
соромно.
- Сильний потяг до «холодного» чи принижуючого партнера. Він одразу стає дуже потрібний та бажаний. Бо за цим стоїть біль відторгнення, з яким важко зустрітися.
- Ідеалізація людини, яка тебе не цінує, — і сексуальний потяг стає способом не його відпустити. Й якщо це ще означає, що така дія партнера підтверджує її низьку самооцінку, що вона не цінна особистість, то треба утримувати цей контакт будь якою ціною. Й сильний потяг це забезпечує.
- Швидкий перехід у близькість на першому побаченні — щоб не витримувати невпевненість. Коли неможливо витримувати тривогу та хвилювання, людина поспішає потрапити у "постіль" щоб не відчувати складних для нього станів невизначенності при знайомстві.
- Коли
люди гіперболізують свої сексуальні прояви, через одяг та поведінку, для того,
щоб не звертали увагу на інше. Бо є невпевненість у наявності інших цінностей.
У сексуалізації є свої негативні
наслідки.
- Ми
плутаємо сексуальний імпульс із любов’ю.
- Обираємо не тих людей.
- Втрачаємо контакт зі своїми справжніми почуттями.
- Заходимо в токсичні зв’язки, де пристрасть — це біль.
- Реагуємо з місця страху, а не з місця цінності.
Чи це
завжди проблема? Ні. Іноді сексуалізація справді допомагає —
наприклад, трохи знижує напругу або дозволяє відчути себе живим.
Але якщо це починає шкодити — приносить страждання, плутає орієнтири, затягує в
болісні стосунки — тоді з цим уже варто працювати.
