Малоймовірно, що серед натовпу раптом з’явиться незнайомець, наздожене, обійме і скаже:
«Все, я тебе зрозумів до кінця днів твоїх».
Це не любов — це трейлер до нетфліксової мелодрами.
А в реальності — приходить хтось звичайний.
Без спецефектів, без оркестру, без напису «Доля» на лобі.
Просто людина.
Яка спочатку не знає твоїх травм, улюбленої кави, темних жартів і того, що тебе краще не чіпати, коли ти голодна.
Він довго-довго вивчає тебе.
Слухає, дивується, інколи хоче здатися.
Ти — теж не одразу ангел, ну між нами
І з тисячі маленьких моментів — забутих чашок, повідомлень «доїхала?», сварок через дурницю і сміху до сліз — збирається близькість.
Така, яку не придумаєш у перший день.
І от він знає твої дивацтва, твої сили, твої слабкі місця — і все одно тут.
Не втекли, уявляєш?
Це не випадковість.
Це двоє дорослих, які не злякалися побачити одне одного по-справжньому.
І навіть коли відкрили — не втекли, а зробили чай і залишилися.
