Німецький гештальт-терапевт Бертрам Мюллер запевняв - сильне невротичне почуття провини – це маркер, що ви не дозволяєте собі чогось хотіти. Тож давайте сьогодні про почуття вини. Що це таке і під яким соусом її подають?!
Як відомо, не буває хороших чи поганих почуттів. Усі вони нам для чогось були дані. Почуття вини потрібно нам для регулювання соціальних стосунків, домовленостей. Найпростіший приклад - ти штохнув когось або наступив на ногу - вибачився і пішов далі. Тут вина без соусу - все ясно, зрозуміло, і воно тебе не гризе.
Буває вина трохи з перцем. Така з'являється через порушені домовленості. Ну, наприклад, ви щось пообіцяли, але не зробили, або зробили невчасно. І тоді ви відчуваєте провину, а інший ображається або гнівається на вас.
Але буває так, що домовленості нема і не було, а фантомна вина з красивою подачею і сервуванням - є. Ну, наприклад - вона глибоко вздихає, закатує очі, відвертається, не каже чого хоче - але ви почуваєтеся винним. Хоча і не розумієте, за що саме. І тут маємо ірраціональну вину.
А буває і така вина, яка не вимагає об’єкта – вона як вечеря лише наодинці з собою. Тут є тільки ви і ваша страва із провини. Ви караєте себе за провину, а інша людина про це нічого не знає і ніяких претензій до вас не має. Наприклад, у сім'ї ваших батьків було правило, що жінка має щодня готувати сніданки для чоловіка. А ви не така і своєму чоловіку не готуєте. Бо ви прокидаєтеся, коли він вже пішов, а потім цілий день картаєте себе за це. Але йому у цьому не зізнаєтеся. А потім раптом може з’ясуватися, що для нього в цих сніданках не було цінності. А йому у відповідь здається, що чоловік має заробляти більше грошей, і він почувається винним перед своєю дівчиною. Але так само не перевіряє, чи винуватить вона його у цьому.
А буває вина, яку приносять батьки, ніби у закритій консервній баночці. Батьки нерідко хочуть, щоб повернули ви їм борг за те, що народили і ростили. Як цей борг виміряти і чим віддавати, і чи можливо його повернути?
А ще буває вина запакована в обгортку із претензій. Коли щось винен просто по факту своєї статевої приналежності або статусу. І вам вирішувати, розгортати цей пакунок
чи лишити так.
Тому перш, ніж працювати з виною дуже важливо розрізняти, під яким соусом вона приготована – здорова вона чи невротична, раціональна чи ірраціональна. За словами американського клінічного психотерапевта Рональда Поттера-Ефрона Мета ірраціональної вини «покарати свою жертву і попередити будь-які натяки на агресію. В той час як раціональна вина слугує відновленню рівноваги між людиною і суспільством.
Буває вина трохи з перцем. Така з'являється через порушені домовленості. Ну, наприклад, ви щось пообіцяли, але не зробили, або зробили невчасно. І тоді ви відчуваєте провину, а інший ображається або гнівається на вас.
Але буває так, що домовленості нема і не було, а фантомна вина з красивою подачею і сервуванням - є. Ну, наприклад - вона глибоко вздихає, закатує очі, відвертається, не каже чого хоче - але ви почуваєтеся винним. Хоча і не розумієте, за що саме. І тут маємо ірраціональну вину.
А буває і така вина, яка не вимагає об’єкта – вона як вечеря лише наодинці з собою. Тут є тільки ви і ваша страва із провини. Ви караєте себе за провину, а інша людина про це нічого не знає і ніяких претензій до вас не має. Наприклад, у сім'ї ваших батьків було правило, що жінка має щодня готувати сніданки для чоловіка. А ви не така і своєму чоловіку не готуєте. Бо ви прокидаєтеся, коли він вже пішов, а потім цілий день картаєте себе за це. Але йому у цьому не зізнаєтеся. А потім раптом може з’ясуватися, що для нього в цих сніданках не було цінності. А йому у відповідь здається, що чоловік має заробляти більше грошей, і він почувається винним перед своєю дівчиною. Але так само не перевіряє, чи винуватить вона його у цьому.
А буває вина, яку приносять батьки, ніби у закритій консервній баночці. Батьки нерідко хочуть, щоб повернули ви їм борг за те, що народили і ростили. Як цей борг виміряти і чим віддавати, і чи можливо його повернути?
А ще буває вина запакована в обгортку із претензій. Коли щось винен просто по факту своєї статевої приналежності або статусу. І вам вирішувати, розгортати цей пакунок
чи лишити так.
Тому перш, ніж працювати з виною дуже важливо розрізняти, під яким соусом вона приготована – здорова вона чи невротична, раціональна чи ірраціональна. За словами американського клінічного психотерапевта Рональда Поттера-Ефрона Мета ірраціональної вини «покарати свою жертву і попередити будь-які натяки на агресію. В той час як раціональна вина слугує відновленню рівноваги між людиною і суспільством.
Автор статті: гештальт-терапевт, кризовий психолог, ведуча рубрики «Здорове життя» Юлія Чаюн