В давньогрецькій міфології існує декілька міфів про юнака Нарциса. Це ім’я вже тоді асоціювалось із самозакоханістю та гординею.
Згідно класичної версії міфу за Овідієм, Нарцис був сином річкового бога Кефіса і спокушеної ним німфи Ліріопи. Сліпий віщун Тіресій передбачив, що Нарцис буде жити довго, якщо не побачить свого відображення. Його пророцтва було легко уникнути в часи, коли не було дзеркал…
Одного разу п’ятнадцятирічний юнак Нарцис йшов лісом, де його помітила юна німфа Ехо. Вона відразу закохалась в красеня і пішла слідом за ним. Нарцис помітив, що його хтось переслідує і запитав: «Хто там?». Німфа повторила: «Хто там?». Потім вона наблизилась до нього і хотіла обійняти, але він відштовхнув її і прогнав.
Нещасна німфа Ехо була дуже засмученою його відмовою і приреченою на вічні страждання. Від нерозділеного кохання її тіло так змарніло, що від німфи залишився лише шепіт. Однак, перед смертю, Ехо прокляла юнака: “Хай не відповість Нарцису взаємністю той, кого він полюбить”.
Її молитви почула богиня людської долі Немезида, котра уособлювала в собі кару богів. Вона заманила Нарциса в лісову чащу до джерела. Втомлений і змучений спрагою юнак вирішив зупинитися і випити води з чистого і спокійного водойму. Нахилившись до джерела, Нарцис вперше в житті побачив своє відображення і відразу закохався в цей образ, не розуміючи, що бачить самого себе.
Він споглядав на себе до того моменту, поки не помер від виснаження, усвідомивши неможливість взаємної любові. На місці, де помер Нарцис, виросла квітка з однойменною назвою. Так само як і юнак, вона хилиться віночком вниз, ніби прагне побачити своє відображення…
Коли любов не знаходить об’єкту ще в ранньому віці (в стосунку немовля – мама), то навряд чи вона зможе знайти її в дорослому житті. Але це вже не міф…
Сучасний американський психіатр і психоаналітик Отто Кернберг встановив певну межу між здоровим і патологічним нарцисизмом. Згідно його опису, здоровий нарцисизм є елементом психологічого розвитку будь-якої людини. Натомість, патологічний нарцисизм – є певною структурою психологічного захисту, який формує нереалістичне уявлення про власну велич, і виражається в зневажливому ставленні до оточуючих людей.
Ідеальні уявлення про себе зливаються з ідеальним зовнішнім об’єктом (людиною, яка сприймається бездоганною і викликає захоплення), і за рахунок злиття з нею компенсуються власні недоліки. Але з іншого боку – особа, яка страждає нарцисизмом, нездатна винести нормальну залежність від іншої людини. Тобто вона ніби потребує стосунку і любові, але уникає міцних зв’язків та прив’язаності.
Коли ми говоримо про патологічний нарцисизм, то це не є однією точкою відліку, в якій зосереджена патологія. Це є континуум з різною інтенсивністю проявів.
Дані індивіди не вміють довіряти, перебуваючи у відносинах. Якщо трошки віддалитися від полюсу патологічного нарцисизму, то довіри може бути більше, але її все одно недостатньо для побудови надійного стосунку.
Може здатися, що нарцистично уражені індивіди почувають себе щасливими, наповненими, задоволеними своїм життям. Але це зовсім не так. Їх життя наповнене стражданням і вічним пошуком любові…
«Нарциси» схильні переживати полюсні емоційні стани: від грандіозності до нікчемності. Для них дуже важливо, щоб ними постійно захоплювались, аби перебувати в уявній зоні комфорту. Але досить швидко вони можуть скотитися до полюсу нікчемності і відчуття меншовартості.
Якщо людиною захоплюється більшість її оточення, то це їй для чогось потрібно…
Не секрет, що в стосунках завжди є дві сторони, як у монети. І, з іншого боку, поряд з нарцистично враженою людиною є інша. В даному випадку варто знати, що найголовнішою характеристикою «Нарцисів» – є нездатність любити!..
Якщо ваш партнер обтяжений нарцисизмом, то ви приречені на страждання поряд з ним, і марно чекаєте взаємних почуттів від нього. Не виключено, що ви будете мати проблеми із здоров’ям. І, в якомусь сенсі, з часом можете стати схожою на німфу Ехо, від якої зостався лише голос, навіть шепіт…
Звісно, існує і здоровий нарцисизм. Ми мусимо вміти любити не тільки когось, але і себе, і вміти дбати про себе.
Коли ви вже певний час є в стосунку з «Нарцисом», то можете не помітити, що давно вже не прислухаєтесь до власних бажань. Що ви стали не особистістю з власною думкою та потребами, а чиєюсь функцією, навіть частиною інтер’єру. А ваш внутрішній голос поступово перетворюється на ледь чутний шепіт…