Розлучення з кимось чи чимось – це завжди втрата.
Більшість вже людей знає про стадії проживання горя, які допомагають попрощатися з минулим і навіть намагаються слідувати за цим алгоритмом
Але що робити, коли здається, що всі ці стадії пройдено, а відпустити людину або ситуацію все одно не виходить?
Проблема може бути значно глибшою – у неспроможності по-справжньому сепаруватися.
Сепарація та справжнє прощання – це не лише завершення стосунків або проекту.
Це прийняття того, що ми залишаємося самі без цієї людини, ідеї чи ситуації.
І цей страх самотності може блокувати здатність відпустити минуле.
Страх залишитися самотнім
Ключовий момент у відпусканні – це готовність зустрітися з почуттям самотності, яке виникає, коли ми залишаємося без тієї частини нашого життя.
Страх втратити себе
Сепаратуватися та відпустити – означає зіткнутися з тим, що більше ми не будемо тими, ким були в цих стосунках чи в цій ситуації.
Потенційні можливості не мають привабливості, якщо нам навіть страшно уявити своє життя без тієї самої, іншої людини або себе - поза проєктом, до якого ми так прихильні
Страх не впоратися самому
Це непросто, оскільки виникає страх, що без цієї людини чи проєкту ми не впораємося.
Саме цей страх може заважати завершити стосунки або відпустити минуле.
Що я буду робити сам(а), якщо я звик(ла) приймати рішення та діяти, спираючись на НАС?
Відсутність навички якісно прощатися
Часто люди шукають причини того, чому не вдається пройти всі стадії гоювання.
Але істина може полягати в тому, що проблема не в тому, щоб знайти правильну техніку або пропустити якусь стадію. Це питання того, чи взагалі ми вміємо прощатися?
Чи готові ми прийняти, що щось назавжди виходить з нашого життя?
Невидимі нитки до минулого
Іноді ми вважаємо, що відпустили людину або ситуацію, але насправді залишаємося прив'язаними до неї невидимими нитками.
Це схоже на тонку, але міцну пуповину, яка утримує нас на зв'язку з минулим, навіть коли ми намагаємося рухатися вперед. Ці нитки можуть існувати не лише в стосунках, але й у роботі, ідеях чи мріях.
Вміння прощатися – це також готовність втратити частину себе, яка була актуальною в цих відносинах чи ситуаціях.
Це складно, але необхідно, щоб звільнити місце для нових можливостей і змін у житті.
Робота з прощанням: досліджуємо результат
Часто ми намагаємося аналізувати причини, чому не вдається завершити прощання, або концентруємося на процесі.
Але важливо звернути увагу на результат: скільки у вашому житті є ситуацій, з якими ви досі не попрощалися?
Коли людини або проєкту вже давно нема у вашому житті, але вони наче живі та присутні прямо зараз у вашому сьогоденні?
Це чудова точка для самодослідження.
Якщо таких ситуацій багато, це може вказувати на проблему з сепарацією.
Поміркуйте
Що саме заважає вам відпустити?
Чи це страх самотності?
Чи відчуття, що ви не впораєтеся без цієї частини свого життя?
А можливо, це страх втратити частину себе, яку ви ототожнюєте з минулим?
Ці питання допоможуть краще зрозуміти, що саме утримує вас від остаточного прощання.
Коли ви визначите, що заважає вам "перерізати пуповину" з минулим, можна почати працювати над цим – самостійно або з підтримкою психолога чи навіть у групі.
Це відкриє нові можливості для життя без тягаря невирішених стосунків чи ситуацій.