💬 “Чи можливі стосунки без конфліктів?”
Коли ми мріємо про стосунки без сварок,ми потрапляємо в ілюзію, бо конфлікт нормальна частина життя.
Але часто ми боїмося конфліктів (бо раптом мене покинуть/я не впораюся з гнівом/ія не витримаю гніву іншого)
🔸 Конфлікти — це не кінець стосунків.
Це іноді — початок чесного діалогу.
Бо за кожним конфліктом стоїть незадоволена потреба.
🧩 Типові схеми конфліктів
🔹 Один — нападає, кричить, звинувачує. Інший лякається -«згладжує»атмосферу, дає обіцянки партнеру про зміни
Або Інший замовкає, ховається, уникає, іде геть
🔹 А іноді — обидва кричать, і ніхто нікого не чує.
За криком може стояти :
🔸 Почуття самотності
🔸 Страх бути покинутим.
🔸 Відчуття: “Я неважливий, не цінний, не потрібний.”(бо ти не робиш так/або робиш так/)
🔥 Коли ви кричите — це не просто гнів.
За гнівом шось ховається
Це біль, який не має слів.
Це відчай, який ніхто не побачив
Це вразливість/сором/страх
💔 Дуже часто в конфлікті включаються наші дисфункційні схеми:
📍 Дефективність: “Я поганий, зі мною щось не так.”
📍 Покинутість: “Знову Я один.”
📍 Емоційна депривація: “Мене ніхто не розуміє.”
📍 Недовіра: “Якщо відкриюсь — мене зраниш.”
І ось ми вже не у 2025-му. Ми — в дитинстві.
Там, де було самотньо. Де не чули. Де лякало мовчання або крик.
⸻
💡 Що робити?
Перший крок — пізнати себе.
🟢Помітити
🔸 “Моя Вразлива частина зараз дуже болить.”
🔸 “Я кричу, бо не знаю, як ще бути почутою.”
🔸 “Мені страшно і самотньо, а не просто ‘не винесли сміття’.”
І тоді вже можна звернутись до Здорової Дорослої частини:
📍 Зупинитись. Подихати.
📍 Обійняти Вразливу себе.
📍 Сказати партнеру не “ти знову…”, а “мені важливо, я потребую…”
🌱 Конфлікт — це не вирок.
Це шанс.
🌿 Шанс сказати: «Я хочу бути з тобою, і я не ворог.
Я хочу бути почутим/ою.
Це дуже важливо для мене»
🌿 Шанс домовитись, навіть якщо поки що кричимо.
🌿 Шанс показати себе не в захисті, а в потребі.
⸻
Підписуйся, щоб життя було в кайф , а не в стресі
