Психологический порлат Psy-practice

Психолог та менеджмент, або для чого треба психолог у компанії?

 
Психологія менеджменту, психологія управління, психологічний консалтинг чи корпоративна психологія – це все назви, які отримала ця течія за час свого існування. Та попри таке розмаїття імен незмінною лишається ціль психолога у організації: підвищення ефективності праці людей. Корпоративна психологія сама по собі досить широка за спектром необхідних знань. Вона увібрала в себе багато з клінічної психології та психотерапії, соціології, психології праці та соціальної психології. Це перелік тільки основних напрямків та в цілому корпоративна психологія увібрала в себе ледь не більшість напрямків психологічної науки, які розвивалися протягом ХХ сторіччя і вивчали внутрішній світ людини.
За свою історію існування психолог у організації вирішував безліч завдань та відкривав велику кількість нових положень, але на сьогодні можна визначити дві основні течії роботи психолога у даному напрямку:
  • Організаційно – індустріальну – акцентує увагу на вивченні великих колективів, психологічних аспектів соціальних процесів та активно використовується при плануванні широкомасштабної кадрової стратегії;
  • Клінічно-консультативну – спеціалізується на роботі з конкретними особистостями, що робить її особливо ефективною при індивідуальному підборі працівників.
Кожен напрямок має свої завдання та свою методологію. В залежності від розмірів та потреб організації корпоративні психологи можуть працювати змінюючи акцент на один чи другий підхід. Але попри виставляння акцентів вони нерозривно пов’язані і саме у тандемі дають найкращі результати.
Організаційно – індустріальний напрямок  часто є провідним для компаній, які швидко ростуть. Так як даний підхід зосереджений більше на вивчені групових процесів у колективі та компанії в цілому, та вибудові стратегії подальших дій. При роботі у даному напрямку корпоративний психолог працює безпосередньо з психологічним кліматом колективу, обробляє данні статистичних досліджень та діагностик.
Для маленьких компаній більш популярним є клінічно-консультативний підхід, як основний. Так як він зосереджений саме на особистості і аналізі, та діагностиці особистісних якостей співробітника. Клініцисти працюють більше з проблемами керівників, або працівників будь якого рангу, які не досягли рівня своїх здібностей; виявляють сильні та слабкі сторони особистості у професійній діяльності та допомагають їх розвивати чи компенсувати для підвищення продуктивності та якості роботи працівника.
Та якщо ми звернемо свою увагу на великі компанії (більше 1500 людей), то побачимо, що для них характерно використовувати ці дві течії у симбіозі майже рівноцінно. Особливо це стосується компаній, які мають численні представництва закордоном, або орієнтовані на аутсорсинг своїх послуг.
Варто звернути увагу, що жоден професійний психолог не стане недооцінювати той надзвичайний вплив, як позитивний так і негативний, який здатна робити на загальний настрій колективу одна людина. І звичайно вплив ефективної організації праці на формування здорового психологічного клімату компанії.
Тож, хто такий цей психолог консультант (або корпоративний психолог)?
Якщо коротко то  - це спеціаліст, який шукає способи та можливості допомогти працівникам виконувати свою роботу продуктивніше та аналізує, як зміни окремо взятих працівників впливають на функціонування організації загалом.
Психолог консультант має наступні завдання:
  • Покращувати психологічний клімат у організації та підвищення «бойового» духу її співробітників (проведення діагностик психологічного клімату, дибрифінгів, заходів на забезпечення стабілізації психологічного стану працівників компанії у стресових ситуаціях які виникли як у масштабах окремо взятої команди так і компанії\міста\країни тощо).
  • Покращення практики підбору персоналу (підбір та інтеграція додаткових ефективних інструментів для підбору, контроль якості їх використання; додаткова діагностика кандидатів на виявлення необхідних професійних якостей за профілем посади; підвищення кваліфікації спеціалістів по підбору персоналу тощо).
  • Модернізація організаційної структури.
  • Надання підтримки та допомоги працівникам у розвитку їх професійний здібностей.
  • Підвищення рівня згуртованості у колективі.
  • Формування доброзичливої атмосфери.
  • Допомога людям у подоланні стресових ситуацій (як робочих так і особистих, бо вони впливають на результати праці).
  • Досягнення відповідності між особистісним складом особистості та посадою, яку людина займає.
  • Робота з конфліктами.
  • Зниження текучки кадрів.
  • Оцінка виробничих програм з точки зору психолога.
  • Проведення розумної політики заохочень та покарань в організації.
  • Консультування керівників з психологічних аспектів діяльності підприємства на ринку, включаючи перемовини, рекламу, бренд та маркетинг.
  • Проведення навчальних заходів для розвитку персоналу.
  • Діагностика та робота з мотиваційною сферою.
Психологи консультанти у своїй роботі часто проводить індивідуальні бесіди, консультації, читають лекції, влаштовують семінари, тощо. Вони можуть бути у штаті компанії, працюючи безпосередньо у організації, а можуть бути зовнішніми консультантами та поєднувати роботу в офісі організації з роботою у своєму офісі. Їх експертиза стосується широкого спектру питань: від психологічної оцінки директорів до звіту по впровадженню різноманітних професійних нововведень. Психолог консультант може виступати у ролі радника, експерта чи науковця, коуча чи психотерапевта, але завжди має залишатися незалежним та неупередженим спостерігачем, та зберігати конфіденційність.
У психолога консультанта «зброєю» є тести, психологічний аналіз, спостережливість, витримка. Такий спеціаліст досліджує людську особистість і прагне зробити її кращою. І саме тут варто відрізнити психолога у професійній діяльності від класичного психотерапевта. Вони мають багато спільного, але межа між ними проходить там де є розділення між особистим життям та професійною діяльність особистості. Так як психолог консультант не може дозволити собі силою втручатися у природній хід подій. У важкому процесі «реакцій» міжособистісних відносин він не реактив, а каталізатор, фактор, який підштовхує весь процес у потрібному напрямку. Варто зазначити, що психолог консультант, особливо якщо він працює у напрямку клінічно-консультативному, завжди балансує «на лезі бритви». З одного боку, він має як най більше заглибитися у внутрішній світ клієнта, а з іншого залишатися відокремленим і тримати у полі зору потреби бізнесу. І це вимагає значного професіоналізму. Також, варто пам’ятати, що навіть самий талановитий психолог не здатен наділити людину здібностями, якими та не володіє (наприклад наділити здібністю багато говорити мовчуна), але він може розбудити приховані сили і надати можливість компенсувати слабкості.
Загалом, корпоративний психолог – це не така проста професійна ланка. У компанії їх не багато. Такий спеціаліст не є HR-м чи рекрутером. Він не кадровик і не коуч. Це окрема професія, яка є своєрідним допоміжним інструментом для всіх спеціалістів, особливо для попередньо перелічених. Також варто зазначити, що для успішної роботи за даним фахом мало мати фахову освіту. Корпоративні психологи – це спеціалісти, яким необхідно мати свій клієнтський (у якості клієнта у психотерапії) та терапевтичний (у якості психотерапевта) досвід. Це спеціалісти, які сертифіковані і проходили додаткове навчання для використання діагностичної бази. Також на результати їх професійної діяльності впливає і наявність досвіду роботи за фахом. Бо саме під час практики набуті теоретичні знання перетворюються у сформовані навички. Ще, через значне психоемоційне навантаження, корпоративним психологам, особливо «клініцистам» варто регулярно проходити супервізію для підтримки на високому рівні своєї працездатності. Враховуючи всі перераховані фактори стає зрозумілим чому послуги корпоративного психолога не дешеві.
Розглядаючи реалії корпоративної психології в Україні варто звернути увагу на те, що не так багато компаній мають у своїй організаційній структурі психолога консультанта. Основною причиною відсутності такого спеціаліста у корпоративній структурі організації можна назвати відсутність розуміння того, що саме має робити такий спеціаліст, тобто його професійної компетентності. А також певна тривога, стосовно аргументації наявності такого спеціаліста для замовників чи партнерів («вони можуть подумати, що у нас все погано раз у нас є психолог»). Враховуючи історію формування нашої держави та певних пострадянських шаблонів мислення (до психологів звертаються хворі люди; до психолога ходити соромно), які нам досі властиві – це не дивно. Та варто розуміти, що основний принцип роботи психолога в організації «успішний працівник = успішна компанія». Саме тому наявність корпоративного психолога (у штаті чи контактора) є скоріше плюсом для організації (особливо з іноземними клієнтами та партнерами) ніж відштовхуючим фактором.
Отже, сьогодні коротко поговорили про корпоративного психолога. Ця тема є досить об’ємною (не дарма їй присвячено багато книг та наукових праць). Але вмістити все у один пост досить складно. Тож, якщо дана тема є цікавою для вас – пишіть.
А поки все. Успіхів Вам!
Автор Надія Маньковська.

Понравилась публикация? Поделись с друзьями!







Детальний текст:



Написать комментарий

Возврат к списку