Взрослые и дети 24 Октября 2018 Медвідь Оксана

Просмотров: 8332 Поделится:

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ: ПРО ПЕРШАЧКІВ, УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ТА УМІННЯ ВЧИТИСЯ

Ви тривожитеся, як дитина адаптується до школи, чи знайде спільну мову з однокласниками та вчителем, чи хотітиме вчитися і чи буде їй все вдаватися, чи встигатимете ви, як батьки, бо ж тепер ще й з домашніми роботами треба буде допомагати школяреві.  Про це передовсім думають батьки дітей, які підуть у перший клас, адже розуміють, наскільки зміниться життя їхніх дітей з початком навчання. Багато з них питають, як потрібно підготувати дитину до школи і чи потрібно взагалі?

Дитину потрібно готувати до школи тоді, коли вона сама захоче вчитися і коли це вже потрібно робити (за рік до школи). Чому за рік? Бо тепер дитина, котра має йти до школи, змушена мати певний набір знань – від цього не втечеш.

Також дуже важливо, коли дитина сама захоче вчитися. Головним заняттям для дитини є гра. Дитина хоче бавитися і якщо вона не хоче вчити букви, не хоче вчитися читати і вчити віршики, а до школи ще є час, то заставляти не потрібно, бо це викликатиме опір.

Головним мотиватором для дитини є батьки, які мали б бути прикладом для наслідування. Якщо дитина ніколи не бачила своїх батьків із книжкою чи за будь-якою іншою інтелектуальною діяльністю, то є велика імовірність, що у неї не буде бажання вчитися через відсутність прикладу. В ідеалі навчання має бути цікавим та захоплюючим, наприклад, у вигляді гри з сюрпризами. Так, це вимагає від батьків відповідних знань і часу, щоби такі ігри організувати, але результат того вартий.

Дитину завжди потрібно хвалити, щоб підвищити її впевненість в собі, а коли вона робить щось не добре, то зробити зауваження коректно, без крику та образ. Необережне слово може завдати дитячій психіці травми, що потім завдаватиме болю упродовж багатьох років. А найліпше – пояснити, що було зроблено не так і показати, як треба зробити правильно. Бо навички, потрібні для першого класу, насправді розвиваються із практикою.

Готувати до навчання треба не лише першокласників. Звичайно, важко змусити дитину щось робити, коли у неї багато вільного часу, сонечко світить і можна зайнятися всім, чим захочеться. Після відпочинку важко адаптуватися і знову навчатись на повну. Але, попри це, влітку треба приділяти більше уваги дітям від 1 до 6 класу, бо це той період, коли отримані елементарні навики забуваються або втрачаються.

На мою думку, найкраще працює метод заохочення та віддачі. Мова йде про те, що дитині потрібно давати завдання: писати, читати, вчити вірші, але взамін віддавати свій час (пограти ігри з дитиною, погуляти разом, піти на морозиво) або зробити якусь приємність (придбати шоколадку, дозволити трішки пограти у комп’ютерні ігри). Так батьки зможуть домовитися зі своїми дітьми набагато швидше, ніж просто заставляти. Також важливу роль грає системність, яка допомагає дисциплінувати та не розпорошуватись.

Батькам слід пам’ятати про найголовніше: школа – це місце, де діти мають навчитися вчитися. Школа готує дитину до дорослого життя. Усі предмети дуже важливі, і батькам хочеться, щоб їхнім дітям вдавалося все і одразу, але є такі властивості особистості, як талант, уміння, задатки та здібності. Якщо ваша дитина гуманітарій і їй добре вдається історія, біологія і література, але так собі із математикою, то сваритися, заставляти, оплачувати дорогих репетиторів ледь не з першого класу не вартує. Так, основу потрібно знати, елементарні речі – вміти та розуміти, але не більше.

Якщо дитину заставляти бути відмінницею чи відмінником, тобто багато вимагати, у дитини на все життя розвивається «комплекс відмінниці». У будь-якому віці людина занадто вимоглива до себе, тож завжди не задоволена собою. Крім цього, із вимогливістю до себе така людина дуже вимоглива й до інших, а всі інші, не такі як вона і це вже замкнене коло. З таким комплексом дуже важко жити. Можна зауважити, що відмінники найчастіше хворіють, бо їхній організм завжди у тривозі і таким дитина реагує на стрес та намагається себе захистити. Якщо для «трійочника» трійка – це норма, то для відмінника трійка є великою проблемою, яка несе велику небезпеку для здоров’я дитини. Тож порівнюючи оцінки за п’ятибальною системою, давайте будемо пам’ятати, що «п’ять» – це відмінно, «чотири» – це добре, а «три» – це нормально. Не варто робити з дитини круглого відмінника ціною її та вашого здоров’я.


Понравилась публикация? Поделись с друзьями!

Написать комментарий

Возврат к списку